Угорські «штампи» та митні махінації: на Закарпатті спіймали імпортера на фальшивих сертифікатах EUR.1 для елітних авто

Митні схеми з ухилення від сплати податків за допомогою підроблених європейських документів продовжують працювати в Україні, проте іноді завершуються фінансовим фіаско для ділків. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області виніс вирок директору компанії-імпортера ПП «КАРТРАСТ+» Василю Басюку, який намагався зекономити на розмитненні елітних іномарок за допомогою «липових» сертифікатів.

Фальшиві євросертифікати для преміальних авто

Схема розгорталася у червні 2024 року. Тоді директор підприємства подав до митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці три митні декларації для оформлення вживаних автомобілів, імпортованих із Європи. Йшлося про транспортні засоби високого класу:

• Skoda SuperB (2020 року випуску);

• Audi A4 (2020 року випуску);

• Audi Q7 (2017 року випуску).

Продавцем усіх трьох машин виступала польська компанія «MW AUTO TRADE SP. Z O.O.». Задля мінімізації обов’язкових платежів декларант заявив пільгову ставку ввізного мита у розмірі 1,8% (пільга за кодом «410» згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС). Головною підставою для отримання знижки стали сертифікати з перевезення товару EUR.1, які нібито видали митні органи Угорщини.

Викриття через міжнародний запит та суд

Проте українські митники вирішили перевірити чистоту угод і направили офіційний запит до компетентних органів Угорщини. У березні 2026 року звідти надійшла нищівна відповідь: угорська сторона ніколи не засвідчувала ці сертифікати, а печатки та штампи на документах виявилися банальною кустарною підробкою.

Через протиправне застосування митної пільги державний бюджет недоотримав 225 239,50 грн обов’язкових митних платежів (ввізного мита та ПДВ).

19 серпня 2026 року суддя Ужгородського міськрайонного суду Н.В. Наумова розглянула матеріали справи (№ 308/6815/26) за ст. 485 Митного кодексу України. Суд визнав Василя Басюка винним у внесенні неправдивих відомостей до декларацій та використанні підроблених документів задля незаконного зменшення податкового навантаження.

Згідно з рішенням суду, махінатору призначили штраф у розмірі 150% від суми недоплати, що становить 337 859,25 грн, а також зобов’язали сплатити судовий збір.

Цей випадок вкотре демонструє ризики сірого імпорту: навіть якщо митне оформлення вдалося пройти з першого разу, пост-аудит та перевірки закордонних партнерів неминуче викривають підробки, перетворюючи «економію» на колосальні штрафи та кримінальну перевірку бізнесу.