П’ятниця, 5 Червня, 2026

Транши від Жеваго в кишенях верховних суддів: версії про щомісячне утримання, допомогу ТрО та звичайний пункт обміну

Головна інтрига гучного розслідування щодо Всеволода Князєва — яким чином долари, виділені бізнесменом Костянтином Жеваго, опинилися в розпорядженні чотирьох служителів Феміди з Верховного Суду — отримала детальне пояснення, повідомляє аналітичний ресурс Офіс очищення судової системи.

Аналітики переконані, що специфіка взаємодії в нарадчій кімнаті повністю виключала фінансову потребу платити колегам за якесь конкретне судове рішення. До того ж сам Князєв, за наявною інформацією, систематично вводив в оману своїх партнерів задля штучного збільшення особистої долі в корупційній касі. Тому поява мічених купюр у кожного з чотирьох суддів має власне індивідуальне походження.

Витоки цієї історії сягають лютого 2022 року. Після початку повномасштабного вторгнення очільник Верховного Суду затвердив розпорядження про щомісячне відрахування 60 відсотків від окладів суддів на потреби Збройних сил України. Спершу така ініціатива не викликала заперечень, проте ближче до кінця року в кулуарах Кримінального касаційного суду назріло невдоволення — судді почали масово відкликати свої заяви або суттєво зменшувати відсоток допомоги. Саме в цей момент Всеволод Князєв вигадав схему, як «підтримати» колег у скрутний фінансовий період.

Для суддів Григор’євої та Єленіної, за інформацією конфіденційних джерел, така підтримка трансформувалася у щомісячне фінансове утримання в розмірі 50 тисяч доларів кожній. Ці кошти позиціонувалися не як плата за конкретний вердикт, а як системне фінансування лояльності та забезпечення потрібних результатів під час голосувань у Великій палаті. Навесні 2023 року чергові конверти просто збіглися у часі з отриманням траншу від Жеваго. Постійні коливання у свідченнях обох суддів автори матеріалу пояснюють банальним острахом відкрито визнати факт регулярного перебування на таємній зарплаті у керівника суду, оскільки системне фінансування з юридичної точки зору є набагато серйознішим провищенням, ніж одноразовий хабар.

Щодо судді Желєзного, то тут зафіксовано зовсім інші обставини. Він не входив до кола осіб на щомісячному утриманні, оскільки мав давні приятельські стосунки з головою установи. Князєв справді вручив йому 10 тисяч доларів, проте під виглядом благодійного внеску на фронт — Желєзний брав активну участь у забезпеченні миколаївської тероборони, купуючи безпілотники, обмундирування та захисне спорядження. Ця волонтерська діяльність також хронологічно наклалася на розподіл грошей Жеваго. Питання про те, чи здогадувався Желєзний про сумнівне походження отриманої валюти, залишається без відповіді, зважаючи на те, що офіційні статки Князєва дозволяли йому оперувати сотнями тисяч легальних доларів.

Найбільш заплутаним виглядає епізод із суддею Прокопенком. Голова суду відверто побоювався цієї фігури, оскільки син Прокопенка працює детективом у НАБУ, тож будь-які протиправні пропозиції з батьком навіть не обговорювалися. Версія Прокопенка про те, що він самостійно придбав долари у звичайному обмінному пункті, виглядає цілком реалістичною через три важливі фактори. По-перше, вилучені купюри не мали спеціальних хімічних міток правоохоронців. По-друге, фінансування операції забезпечувалося безпосередньо структурами Жеваго, а детективи НАБУ за допомогою свого агента Горбурова лише заздалегідь зафіксували серійні номери банкнот. По-третє, працівник лінійного обмінника, куди Князєв міг здати частину отриманої готівки, фізично не мав змоги перевірити ці купюри по базах речових доказів перед їх подальшим продажем іншим клієнтам.

У підсумку автори розслідування доходять висновку, що офіційні звинувачення суддів у класичному отриманні неправомірної вигоди є недостатньо обґрунтованими, проте Григор’єву та Єленіну необхідно негайно позбавити мантій через доведений факт отримання регулярних тіньових доплат від колишнього голови Верховного Суду.

Схожі статті