Тіньова імперія під прикриттям фармації: мережу аптек «9-1-1» звинувачують у податкових махінаціях, експлуатації персоналу та торгівлі «бронею»

Одна з найбільших аптечних мереж України — «9-1-1» — опинилася в центрі гучного розслідування. Поки сумлінний бізнес потерпає від посилення податкового тиску в умовах воєнного стану, окремі гравці фармацевтичного ринку демонструють аномальне зростання. Так, якщо на початку повномасштабного вторгнення в Києві функціонувало 860 аптечних точок, то нині їхня кількість зросла до 1782, причому щонайменше 150 із них належать саме бренду «9-1-1», охопивши всі 10 районів столиці. Проте за стрімкою експансією, як стверджують журналісти, стоїть не ринковий успіх, а масштабна система протиправних схем: від ухилення від сплати податків до торгівлі відстрочками від мобілізації.

Дроблення бізнесу та податкові маніпуляції фірм-«прокладок»

Кінцевими бенефіціарами та власниками холдингу є харківська родина Данієлянів — Нуне, Ануш та Ашот. Слідство та журналістські розслідування вказують на те, що у Харкові ними було зареєстровано близько 100 підставних юридичних осіб та фірм-сателітів, чимало з яких юридично розташовані за однією і тією ж адресою. Безпосереднє оперативне керівництво цим конгломератом здійснює Олена Казека.

Завдяки штучному роздробленню єдиного монополіста на сотні формально незалежних суб’єктів господарювання, роками мінімізувалася сплата податку на прибуток та ПДВ, а також приховувалися реальні грошові обіги. Попри те, що де-юре працюють сотні дрібних фірм, фактичний центр ухвалення фінансових та організаційних рішень залишається єдиним і координується безпосередньо з Харкова.

Порушення прав працівників та експлуатація персоналу

Паралельно з фінансовими махінаціями власники мережі «9-1-1» розгорнули жорстку систему оптимізації витрат на власних співробітниках. Фармацевтів та провізорів систематично і без їхньої офіційної згоди переводять між різними аптечними точками міста без належного кадрового та документального оформлення.

Попри те, що 150 столичних аптек щомісячно генерують мільйонні прибутки, рядовий персонал офіційно отримує лише мінімальну заробітну плату. Таким чином, надприбутки власників формуються, зокрема, за рахунок відвертого ігнорування трудового законодавства та позбавлення працівників базових соціальних гарантій.

Фіктивне працевлаштування як інструмент уникнення мобілізації

Найбільш резонансним елементом діяльності мережі «9-1-1» під час війни став запуск нелегального ринку «послуг» із бронювання військовозобов’язаних. З 2022 року в аптеках мережі почали масово і формально працевлаштовувати чоловіків призовного віку.

Ці особи фактично не виконували жодних посадових обов’язків і не з’являлися на робочих місцях. Натомість кадровими службами підрозділів Данієлянів готувався пакет фіктивних документів щодо їхньої «критичної важливості» для забезпечення життєдіяльності населення, які згодом подавалися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) для оформлення офіційної відстрочки від мобілізації. На тлі гострого кадрового дефіциту в Збройних Силах України, фармацевтичний гігант фактично монетизував статус критичної інфраструктури.

Порушення ліцензійних умов та криза державного контролю

Окрім фінансових та мобілізаційних зловживань, до діяльності мережі виникає маса питань у контексті дотримання базових фармацевтичних стандартів. Фіксуються численні порушення правил обігу медикаментів:

• Регулярний безрецептурний продаж сильнодіючих та рецептурних препаратів;

• Порушення температурних режимів зберігання ліків на складах та в залах;

• Реалізація медичної продукції з іноземним маркуванням, яка не пройшла належної сертифікації;

• Повна відсутність внутрішнього аудиту та контролю якості.

Ще 2 жовтня 2025 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) офіційно відкрив справу проти п’яти найбільших аптечних мереж країни, серед яких фігурує і «9-1-1». Проте навіть після відновлення планових перевірок контролюючих органів, мережа продовжує працювати без видимих змін чи санкцій.

Така недоторканність викликає серйозні запитання до профільного керівництва державних структур, які мали б забезпечувати жорсткий нагляд. Зокрема, йдеться про:

1. Лесю Карнаух — в.о. голови Державної податкової служби України;

2. Володимира Короленка — в.о. голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками;

3. Інну Якушко — начальницю Головного управління ДПС у м. Києві;

4. Миколу Холоденка — керівника Державної служби з лікарських засобів у м. Києві.

Попри те, що за фактами протиправних дій бенефіціарів «9-1-1» було направлено десятки офіційних запитів та скарг до понад 500 державних інстанцій та правоохоронних органів, реальної реакції досі немає, що може свідчити про системну корупцію та кругову поруку на найвищому рівні. Внаслідок цього державний бюджет втрачає мільйони гривень оборонних коштів, а пересічні громадяни наражаються на небезпеку через неякісні умови зберігання ліків.