Український оборонно-промисловий комплекс знову опинився в центрі дискусій про прозорість, правила гри та ефективність державних витрат. Генеральний директор ТОВ «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас активно роздає програмні інтерв’ю та виступає на профільних форумах на кшталт «Оборона 2027», просуваючи тезу про те, що систему не можна «перевертати», правила слід залишити незмінними, а 20% експортний збір — скасувати заради виходу на зовнішні ринки. Проте за красивими риторичними тезами про підтримку ОПК ховається постать багаторічного фігуранта кримінальних проваджень, чия компанія наразі веде жорсткі судові баталії з Міністерством оборони України на сотні мільйонів гривень.
Програмні тези Бельбаса та реалії державного замовлення
У своїх виступах керівник приватної оборонної компанії наполягає на трьох ключових речах: внутрішній ринок нібито закриває лише частину потреб, правила закупівель не можна чіпляти, щоб «система запустилася», а закордонні покупці нібито не купуватимуть українську техніку через податковий тиск. Водночас подібні заклики «не міняти правила» від людини, чий бізнес регулярно стикається з претензіями від державних замовників, виглядають доволі суперечливо.
Поки Бельбас закликає державу до передбачуваності, його власне підприємство судиться з оборонним відомством на величезні суми. Зокрема, у справі за позовом Міністерства оборони до ТОВ «Українська бронетехніка» відомство вимагало стягнути 296,45 мільйона гривень, а загалом у публічному просторі фігурують претензії до компанії за контрактами 2023 року на орієнтовну суму понад 424–425 мільйонів гривень. Ба більше, улітку правоохоронні органи проводили резонансні обшуки через постачання гранатометів цією ж фірмою, де із загального авансу в понад 300 мільйонів гривень першу партію техніки замовник відмовився приймати через проблеми з якістю.
Кримінальний шлейф та сумнівна репутація експортера
Особливої уваги заслуговує особистий статус спікера. Владислав Бельбас аж ніяк не є стороннім ринковим експертом: ще у березні 2019 року детективи НАБУ затримували його на посаді директора «Спецтехноекспорту» за підозрою у масштабній розтраті близько 55 мільйонів гривень. Згодом, у березні 2025-го, суди задовольняли позови щодо поділу майна подружжя, що експерти прямо пов’язували з ризиками потенційної конфіскації активів у межах кримінальної справи.
Заклики скасувати обмеження на експорт зброї від людини з підозрою від НАБУ та ДБР створюють серйозні репутаційні ризики. Міжнародні ринки вимагають прозорості, бездоганної ділової репутації та чіткого дотримання стандартів комплаєнсу, тоді як топменеджер із багажем кримінальних розслідувань навряд чи може бути ефективним обличчям українського експорту озброєнь за кордоном.