Скандальний чиновник у критичній інфраструктурі: як Андрій Стасевський з корупційними підозрами та офшорними зв’язками очолив «Запоріжжяобленерго»

Прізвище керівника «Запоріжжяобленерго» Андрія Стасевського регулярно з’являється на перших шпальтах ЗМІ. Якщо вірити офіційним повідомленням, перед нами — герой енергетичного фронту, який майже в одиночку рятує українську енергетику від колапсу під російськими обстрілами.

Але якщо уважніше вивчити біографію Андрія Леонідовича Стасевського, виявляється типова для України історія: чиновник, який десятиліттями комфортно переміщується між державними структурами незалежно від зміни влади.

Навіть поверховий аналіз відкритих джерел руйнує образ «героя енергетичного фронту». У біографії Стасевського є все, що експерти називають «політичною проституцією української бюрократії» — здатність однаково успішно працювати при будь-якій владі.

У різні роки він був менеджером НАК «Нафтогаз України», заступником керівника Держрезерву, топ-менеджером Аграрного фонду, кандидатом у депутати ВР від блоку «Наша Україна», а за президентства Віктора Януковича очолював Національну комісію з регулювання ринків фінансових послуг. Останню посаду він отримав за квотою Комуністичної партії.

Після Революції Гідності Стасевський на деякий час зник з політичних радарів, але як тільки влада змінилася, знову з’явився у державному секторі — цього разу як генеральний директор АТ «Запоріжжяобленерго». Ні зміна політичних режимів, ні скандали з поліцією, ні депортація з Ізраїлю, ні звинувачення в корупційних схемах не завадили йому очолити одну з найбільших енергетичних компаній країни.

Корупційний скандал

Хоча сам Андрій Стасевський активно формує позитивний образ (достатньо переглянути стрічку новин), його ім’я регулярно згадується в журналістських розслідуваннях щодо діяльності «Запоріжжяобленерго». Компанія, яку він очолює, контролюється державою через Фонд держмайна, але серед міноритарних акціонерів фігурують бізнес-структури, пов’язані з українськими олігархами.

Цікава деталь: у державній (донедавна) компанії, яка є критично важливою інфраструктурою воюючої країни, понад третину активів контролюють офшорні компанії. Їхніми власниками є Геннадій Боголюбов, Ігор Суркіс та Оксана Марченко (дружина Віктора Медведчука). Це питання, скоріше, до держави Україна.

Але й сам Андрій Стасевський не уникає питань. За даними ЗМІ, саме під час його керівництва в «Запоріжжяобленерго» сформувалися «неофіційні тарифи» за підключення до електромереж. Ціни на технічні умови сягають значних сум і фактично стали джерелом корупційних доходів для посередників.

Скандал з ухилянтами

Стасевський також мовчить про свою участь у схемах ухилення від мобілізації. Йдеться про благодійний фонд «Людське майбутнє», який він очолював до березня 2025 року. За даними журналістів, фонд використовувався як інструмент для оформлення чоловіків призовного віку як співробітників або волонтерів, після чого вони виїжджали за кордон і там залишалися.

Ці звинувачення не голослівні — розслідується кримінальне провадження №12023220000000319 за ст. 332 КК України (незаконне переправлення осіб через державний кордон). У ньому фігурують посадові особи фонду «Людське майбутнє», серед яких до 2025 року був і Андрій Стасевський.

Скандали з поліцією та депортація з Ізраїлю

Публічну репутацію Стасевського серйозно зіпсували й особисті скандали. Найвідоміший стався у 2016 році в Харкові, коли Стасевський, на той момент безробітний чиновник, перебував за кермом у стані сильного алкогольного сп’яніння. Він відмовився проходити тест на алкоголь і вступив у конфлікт з патрульними. За словами очевидців, поводився агресивно і намагався тиснути на поліцейських, згадуючи зв’язки з тодішнім міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Відео інциденту швидко поширилося в інтернеті.

Ще одна історія — депортація з Ізраїлю. У 2012 році, маючи статус дипломатичної недоторканності, Андрій Стасевський під час перебування в Тель-Авіві влаштував «побутовий конфлікт» із супутницею в номері готелю. Ізраїльська поліція затримала його та швидко депортувала. Для Стасевського це не мало жодних наслідків — він продовжив кар’єру.

Висновок

Кар’єра Андрія Стасевського — класичний приклад адаптивності української чиновницької еліти. Він однаково успішно працював при різних президентах і політичних режимах. Незважаючи на скандали, підозри в корупції та сумнівну репутацію, він продовжує керувати стратегічно важливою енергетичною компанією в умовах війни.

Це питання не лише до Стасевського особисто, а й до системи, яка дозволяє таким людям залишатися на ключових посадах. Поки що жодних суттєвих наслідків для нього немає — ні кримінальних, ні кар’єрних.