У світі українського бізнесу, де війна та окупація мали б стати бар’єром для співпраці з агресором, деякі підприємці продовжують грати на два фронти. Антон Шухнін, власник мережі магазинів преміум-одягу Domino, став фігурантом численних скандалів, які розкривають глибокі корупційні схеми. Від прихованого бізнесу в Росії та окупованому Криму до продажу фальсифікату під виглядом люксових брендів – цей матеріал базується на фактах, документах та свідченнях, аби показати, як один донецький бізнесмен уникає відповідальності, витрачаючи сотні тисяч на піар. Чи стане 2026 рік початком кінця для цієї імперії? Розбираємося крок за кроком.
Бізнес на два фронти: зв’язки з РФ та окупованим Кримом
Антон Шухнін, родом з Донецька, побудував мережу Domino на продажі одягу, який позиціонується як елітний, але часто виявляється китайськими копіями за завищеними цінами. Куртки на кшталт Loro Piana, що коштують на фабриці в Китаї лише 300 доларів, продаються в його магазинах за 5000. Але найскандальніше – продовження діяльності на території Росії та в тимчасово окупованому Криму попри повномасштабне вторгнення.
Згідно з російськими реєстрами, з грудня 2014 по липень 2018 року в селі Укромне Сімферопольського району працювало ТОВ «Доміно груп», де Шухнін володів понад 50% акцій разом з партнером Олександром Шавкуном. Компанія заявляла про будівельні роботи, але це не відповідало реальному профілю торгівлі одягом. Хоча фірма нині на стадії ліквідації, її існування свідчить про прямі зв’язки з окупованою територією.
У Ялті досі функціонує магазин Domino Eight на набережній імені Леніна, 21. До 2017 року на Facebook він вказував Ялту як частину України, а нині активно шукає персонал через Instagram. У Росії бізнес маскується під інтернет-магазином DOMINO PRINCIPLE (domino-principle.ru), зареєстрованим на підставну особу – ІП Крістіну Бутильченко з Краснодарського краю з 2022 року. Сайт пропонує схожий асортимент, а дизайн нагадує український domino.ua.
Шухнін активно прибирає згадки про російський бізнес з мережі, дає інтерв’ю про «патріотизм» та допомогу ЗСУ, але дані з баз spark-interfax.ru та YouControl говорять про зворотне. Це не просто комерція – це потенційна співпраця з окупантом, яка вимагає уваги СБУ та НАЗК.
Фіктивні суди та легалізація майна в окупованому Донецьку
Скандали не обмежуються торгівлею. Батьки Шухніна – Тетяна та Сергій – набули громадянства РФ та так званої «ДНР», аби легалізувати сімейне майно в окупованому Донецьку.
Тетяна Шухніна в 2024 році зареєструвалася як ФОП у російських податкових органах (Межрайонна інспекція ФНС №1 по ДНР), отримавши ІПН та паспорт РФ. Раніше вона проживала в Києві. У листопаді 2024 року Ворошиловський міжрайонний суд Донецька розглянув «сімейний спір» між Тетяною (позивачкою), Антоном (відповідачем) та Сергієм (третьою особою). Йдеться про поділ восьми об’єктів нерухомості: квартира на вул. Університетська, 25; п’ять квартир на вул. Челюскінців, 151; квартира на вул. Челюскінців, 140; квартира на пр-кт Ілліча, 52.
Це класична схема: фіктивний позов для визнання прав власності в окупації, аби уникнути конфіскації чи втрати активів. Сергій Шухнін залишився в Донецьку, де його бізнес (ТОВ «Азимут» та ФОП) має історію банкрутства з 2012 року. Така легалізація через «суди» окупантів – це не лише корупція, а й потенційна зрада.
Підробки та інтелектуальна крадіжка: скандал з брендом Jacob Cohën
Протягом щонайменше 12 років (з 2011 по 2023) Шухнін незаконно реєстрував і використовував торгову марку італійського люксового бренду Jacob Cohën в Україні. Він подавав заявки через свою литовську компанію UAB Domino grupe, стверджуючи, що витратив 70 тисяч гривень на рекламу та є «відомим українським виробником».
У 2016 році Солом’янський райсуд Києва підтвердив реєстрацію, але в 2018 році італійська Jacob Cohen Company S.P.A. подала позов. Після п’яти років судів Печерський райсуд Києва в 2023 році анулював свідоцтво Шухніна та стягнув судові витрати. Попри поразку, мережа Domino продовжує продавати «джинси Jacob Cohën» за 25 тисяч гривень, які, ймовірно, шиються в Китаї чи В’єтнамі.
Клієнти скаржаться: один покупець витратив 2200 євро на джинси та светр у київському бутіку, але товари швидко зіпсувалися. Менеджер відмовив у поверненні, посилаючись на відсутність чека – типова практика для уникнення податків та відповідальності.
Піар на крові: витрати на імідж замість реальної допомоги
Щоб прикрити скандали, Шухнін інвестує сотні тисяч доларів у піар. Він передав вживане авто Mitsubishi L200 для Головного управління розвідки Міноборони, але обіцяні 1000 дронів та інші автівки так і не надійшли. На рекламу цього «благородного вчинку» витрачено щонайменше 40 тисяч доларів.
Мережа приймала платежі в криптовалюті USDT (для уникнення податків), але після публікацій опцію прибрали з сайту – для VIP-клієнтів вона досі діє. Це не просто маркетинг – це спроба відмити репутацію, побудовану на зв’язках з оточенням Януковича та ухиленні від сплати до бюджету.
Висновок: час для справжньої відповідальності
Історія Антона Шухніна – класичний приклад, як корупція пронизує бізнес від Донецька до Києва, з гілками в РФ та Криму. Фіктивні суди, підробки, прихований бізнес та фальшивий піар коштують Україні мільйони несплачених податків і шкодять репутації. Як розслідувач, я закликаю СБУ, НАЗК та податкову: перевірте ці схеми! Суспільство заслуговує на правду, а не на ілюзію «успішного підприємця». Якщо нічого не зміниться, такі фігури продовжать збагачуватися за наш рахунок.