Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Поки країна перебуває у стані виснажливої війни, представники владної верхівки продовжують демонструвати дива особистого збагачення…
Навколо державного «Сенс Банку» розгорівся скандал через непрозорі виплати Василю Веселому, якого пов’язують із оточенням…
Правоохоронні органи задокументували масштабну махінацію з використанням статусу гуманітарної допомоги, в межах якої з Туреччини…
Олег Цюра — громадянин Німеччини з резиденцією у Швейцарії — є фігурантом багаторічних розслідувань, пов’язаних…
Міжнародний фасад українських державних корпорацій, що вибудовувався роками під гаслами корпоративного управління, на ділі виявився…
На гральному ринку України розгорнувся безпрецедентний за своєю суперечливістю конфлікт між державним регулятором PlayCity та…