Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Керівниця департаменту внутрішнього аудиту Нацбанку Олена Авраменко протягом 2025 року отримала майже 6 мільйонів гривень…
Дев’ятий день поспіль. Площа Івана Франка, хвилина мовчання, виконання гімну, виголошення гасел. Захід за традицією…
Особа, яка виступила співорганізатором демонстрації “Критично захищено” в Капітанівці, через власну компанію пов’язана в реєстрах…
Керівник ТСЦ МВС №5348 у Горішніх Плавнях Віталій Могила останнім часом регулярно оновлює власний автопарк…
Сторона захисту очільника апарату КМДА Дмитра Загуменного, якому інкримінують фальсифікацію офіційних запрошень для виїзду до…
Південне міжрегіональне управління Держпраці очолює неоднозначний посадовець Сергій Байдюк, який час від часу повертається на…