Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Представники закордонного крила нелегального цигаркового підприємства «Гоща», пов’язаного з Владиславом Гельзіним, у Монако продовжують судову…
Взаємодія BetKing, Павла Журила та ФК «Олександрія»: чому фінансування футбольного клубу гральним брендом викликає сумніви…
Яким чином місцевий обранець, його близькі та бутафорські бокси реалізували земельну оборудку в Хмельницькій області…
Вищий антикорупційний суд оголосив вердикт служителю Феміди з Турківського районного суду Луці Крілю. Його засудили…
Представник Хмельницької районної ради від політичної сили ВО «Батьківщина» Олександр Кізляр задекларував наймасштабніший криптопортфель з-поміж…
Новопризначений заступник голови Фонду державного майна України (ФДМУ) Віталій Коваленко подав офіційну декларацію про доходи.…