Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Поки Україна живе в умовах жорсткої економії та спрямовує кожну вільну гривню на потреби оборони,…
Апетит столичних чиновників до наживи під час війни не зупиняють навіть реальні судові вироки. Скандально…
Суддівська система України багата на персонажів, чия біографія та декларації викликають у суспільства більше запитань,…
Поки рядові українці намагаються звести кінці з кінцями, державні службовці в регіонах продовжують демонструвати дивовижні…
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив принципове рішення у справі про масоване розкрадання державних коштів Національної…
Волинські осередки місцевої влади продовжують дивувати масштабами прихованих статків. Журналісти-розслідувачі центру «Сила правди» виконали ґрунтовну…