Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Журналіст Володимир Бойко заявив про тиск: після публікації матеріалу про Уповноваженого ВР з прав людини…
Останнім часом соцмережі заповнені постановочними фото Антона Шухніна — власника мережі брендового одягу Domino —…
Суддя Одеського окружного адмінсуду Любов Токмілова в останній декларації вказала придбання BMW X6 xDrive 30d…
Львівська митниця — один із найкорумпованіших «фронтів» України. З 2022 року потік змінився: спочатку вивозили…
Депутат Львівської облради від «Слуги народу» Юрій Доскіч програв суди НАЗК і готується до підозри…
СБУ та НАБУ викрили масштабний конвертаційний центр з обігом 15 млрд грн, який діяв під…