Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
ТОВ «Кальхеон», постачальник FPV-дронів «Укропчик» для ЗСУ, має сплатити 9,6 млн грн штрафу за порушення…
Директора державного підприємства «Ліси України» Юрія Болоховця затримали за підозрою в незаконному збагаченні на суму…
Керівника четвертого підрозділу детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова затримали за підозрою в корупції та зв’язках із…
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) затвердив угоду про визнання винуватості п’ятьох учасників корупційної схеми в Білгород-Дністровському…
Колишній радник міністра оборони Роман Баликін, якого підозрюють у причетності до розкрадання $10 млн при…
Прокурорка управління нагляду за додержанням законів Нацполіцією Київської міської прокуратури Вікторія Гончарова (Краєвська) не декларує…