Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Підполковник Олександр Нодянош, начальник 2-го відділу Ковельського районного ТЦК та СП Волинської області, за 2025…
Секретар Васильківської міської ради Богдан Шевчук заявив, що міська голова Наталія Баласинович побила його в…
Сергій Звягінцев, голова Державної митної служби України, опинився в епіцентрі підозр щодо системних тіньових схем…
Криптошахрай і почесний консул Румунії в Харкові Микола Удянський намагається цензурувати незалежні медіа, які викривають…
Віталій Кіндратів, заступник міністра економіки, за два десятиліття державної служби не придбав ні квартири, ні…
Є речі, які краще не робити, якщо не хочеш привернути зайвої уваги. Наприклад, одночасно намагатися…