Рокіровка на 4 мільярди: як державний Укргазбанк та Офер Керцнер допомагають олігарху Фірташу «обнулити» борги

Державний «Укргазбанк» наближається до реалізації масштабної фінансової комбінації, яка фактично звільнить підсанкційного олігарха Дмитра Фірташа від кримінальної та цивільно-правової відповідальності за мільярдні борги перед державою. Про це у своєму розслідуванні пише політичний аналітик Віталій Кулік.

Газовий дефолт на мільярди та судове підтвердження

Коріння схеми сягає кінця 2021 — початку 2022 років. Саме тоді на хімічні та промислові підприємства Дмитра Фірташа було відвантажено блакитне паливо на мільярди гривень, за яке структури олігарха так і не розрахувалися. Головним боржником у цьому ланцюжку виявилася велика трейдерська компанія «Євроенерготрейд».

Безпосередньо пов’язана з Group DF структура «Хім-Трейд» має перед цим трейдером підтверджену заборгованість у розмірі понад 4,3 млрд гривень. Цей борг пройшов усі судові інстанції, включно з остаточним рішенням Верховного Суду України.

Саме ці 4,3 млрд грн є ключовим ліквідним активом. За рахунок його примусового стягнення держава могла б повністю закрити борги перед «Укргазбанком» та іншими кредиторами.

Ізраїльський фасад із кримінальним шлейфом 90-х

Замість конфіскації активів олігарха на користь держави запускається альтернативний сценарій. У гру вступає бізнесмен Офер Керцнер, який намагається переоформити майнові права на «Хім-Трейд» на себе.

Публічно Керцнер позиціонує себе як респектабельний ізраїльський інвестор, засновник City Capital Group та навіть почесний консул України в Єрусалимі. Проте за цим фасадом ховається тривала історія участі у токсичних девелоперських та офшорних скандалах:

• Конфліктні проєкти First Ukrainian Development / DeVision;

• Скандальна забудова ТОВ «Грааль» у самому центрі Києва;

• Будівельні маніпуляції біля станції метро «Чернігівська»;

• Міжнародна справа Steinmetz / Simandou та тіньові схеми навколо Одеського припортового заводу (ОПЗ).

Журналісти-розслідувачі прямо пов’язують Керцнера з орбітою російського олігарха Михайла Черного. У відкритих джерелах Черного описують як відомого кримінального авторитета 1990-х років на прізвисько «Міша-Криша», учасника кривавих «алюмінієвих воєн» та організатора офшорних схем, діяльністю якого роками цікавилися спецслужби США, Великої Британії, Ізраїлю та Швейцарії.

Джерела у бізнес-середовищі переконані: Керцнер у цій комбінації є не добросовісним покупцем, а лише ширмою для захисту інтересів самого Фірташа. Державний «Укргазбанк» у результаті угоди отримує свої 1,2 млрд гривень, звітуючи про «захист державних інтересів». Проте цей інтерес дивним чином збігається з планами олігарха, який завдяки викупу прав за безцінь уникає реального стягнення решти 4,3 млрд грн. Усі інші кредитори при цьому залишаються ні з чим.

Протекція в НБУ та інтерес НАБУ

Тимчасовим виконувачем обов’язків голови правління «Укргазбанку» наразі є Родіон Морозов. Його рідний брат Олександр Морозов — колишній керівник цього ж банку та один із найвпливовіших гравців державного фінансового сектору. У кулуарах банківського ринку давно відзначають винятково близькі стосунки Олександра Морозова з нинішнім головою Національного банку України Андрієм Пишним. Через це питання щодо сумнівної мирової угоди з Фірташем адресоване не лише менеджменту банку, а й безпосередньо регулятору та правоохоронцям.

За інформацією автора розслідування, спроби викупити права на 4 мільярди гривень за заниженою вартістю вже потрапили до сфери уваги детективів НАБУ — особливо на тлі нещодавніх гучних антикорупційних справ щодо махінацій на ОПЗ. Наразі оборудка перебуває під моніторингом силовиків, проте фінального процесуального рішення щодо її блокування поки не ухвалено.