Попри публічні заяви про відсутність будь-яких зв’язків із ключовими персонажами розслідування «Мідас», Олексій Кучеренко — перший заступник керівника паливного комітету Верховної Ради та очільник профільної тимчасової слідчої комісії у 2024–2025 роках від фракції «Батьківщина» — міг мати з ними неформальні контакти.
Про це свідчать дані розслідування журналістського проєкту «Схеми» (Радіо Свобода).
Аналітики видання дійшли таких висновків після детального вивчення неоприлюднених раніше фрагментів аудіозаписів, відомих як «плівки Міндіча». На цих матеріалах головні підозрювані у масштабних махінаціях в енергетичному секторі Ігор Миронюк та Дмитро Басов прямо згадують парламентаря як лобіста, здатного просувати їхні комерційні інтереси. Крім того, журналісти виявили угоду з нерухомості у центрі столиці, яка підтверджує, що керівник енергетичної ТСК мав спільні справи з іще одним фігурантом справи НАБУ — Олександром Цукерманом — ще до приходу до влади команди Володимира Зеленського. Нардеп продав родині Цукермана елітне житло, де згодом, за версією детективів, угруповання організувало тіньовий «бек-офіс» для акумулювання готівкових коштів, призначених для хабарів топчиновникам.
У розмові з авторами матеріалу (детальні коментарі наведено нижче) Кучеренко заперечив будь-який сторонній вплив на свою діяльність. Миронюк та Басов на момент виходу статті залишили без відповідей письмові запити, які журналісти передали їм до слідчого ізолятора через захисників. Не надав коментарів і Цукерман. Втім, раніше всі троє фігурантів категорично відкидали висунуті правоохоронцями звинувачення.
Слідча комісія без слідів корупції
Олексій Кучеренко є помітною політичною постаттю у парламентському Комітеті з питань енергетики та ЖКП, який контролює, зокрема, стратегічний розвиток атомної промисловості. До жовтня 2025 року він також керував спеціальною ТСК, яка досліджувала аналогічну тематику.
«Це дійсно була моя ініціатива…Я давно пропонував колегам її створення… Якщо мы побачимо ознаки зухвалого порушення законодавства – безумовно, ми будемо звертатися до правоохоронців», — так коментував запуск цього контролюючого органу восени 2024 року сам Кучеренко.
Офіційним завданням цієї ТСК визначалося виявлення зловживань та оцінка ефективності управління стратегічними об’єктами, серед яких ключове місце посідала НАЕК «Енергоатом».
Саме там детективи НАБУ та прокурори САП згодом викрили масштабну протиправну схему в межах провадження «Мідас», яка наразі вже слухається у суді. Прикметно, що офіційне повідомлення про ліквідацію цієї корупційної мережі з’явилося лише через місяць після того, як парламентська комісія під керівництвом Кучеренка припинила свою роботу.
30 жовтня 2025 року слідча комісія оприлюднила свій підсумковий звіт обсягом 320 сторінок. Здійснюючи свою перевірку одночасно з офіційним розслідуванням антикорупційних органів, парламентська ТСК не зафіксувала жодних фактів корупції в «Енергоатомі».
У масштабний документ не внесли жодної інформації про фінансові махінації на держпідприємстві, які згодом отримали резонанс як справа «Мідас». Члени комісії лише обмежилися висновком, що після зростання тарифів на світло для населення у 2023–2024 роках компанія накопичила десятки мільярдів гривень «нерозподіленого залишку чистого прибутку та амортизаційних відрахувань», не представивши чіткої стратегії їхнього використання.
Замість цього ТСК Кучеренка спрямувала весь масив критики на адресу іншого енергетичного гіганта — «Укренерго». Його тодішнього керівника Володимира Кудрицького звільнили з посади, що викликало хвилю невдоволення серед західних партнерів України. Окремі представники наглядової ради компанії назвали це рішення політичною розправою, а розслідувачі пов’язали його з прагненням представників влади встановити контроль над фінансовими потоками підприємства та донорськими коштами на відновлення інфраструктури. Головним вигодонабувачем у цій ситуації медіа називали тодішнього очільника Міненерго Германа Галущенка.
Невдовзі після виходу звіту ТСК Володимир Кудрицький на своїй сторінці у Facebook дав йому таку оцінку:
«Незрозуміло, нащо було марати більше 300 сторінок тексту, щоб записати те, що голові цієї «комісії» надиктував в якості висновків той же Галущенко або якийсь представник ОП…До Міністерства енергетики, Енергоатому, Центренерго, обленерго, інших ТЕЦ (окрім київських) та інших компаній у ТСК жодних претензій нема. Зловживань та державної зради теж не виявлено».
Лояльність до Галущенка простежувалася і в публічній риториці Кучеренка, який піддавав сумніву об’єктивність розслідування НАБУ щодо справи «Мідас». За даними аналітичного видання «Наші Гроші», цей інтерес міг бути взаємним. Журналісти зафіксували, як керівник Міненерго своїм відомчим рішенням допоміг компанії бізнесмена Миколи Зіска, тісно пов’язаній із родиною Кучеренка, монополізувати ринок послуг із технічного обстеження димових та вентиляційних каналів.
Сам народний депутат у відповіді на запит «Схем» заявив, що вважає журналістський матеріал «набором припущень, не підкріплених доказами». Водночас він підтвердив особистий контакт із Зіском, назвавши його «товаришем свого брата».
Стосовно взаємин із Галущенком Кучеренко підкреслив, що вони носили «виключно формальний та робочий характер».
Суть схеми «Шлагбаум»
За версією слідства, протиправна діяльність в оборонно-енергетичному секторі отримала внутрішню назву «Шлагбаум». Суть оборудки зводилася до вимагання фіксованих «відкатів» від приватних підрядників «Енергоатому» — компаніям створювали штучні перешкоди в оплаті за вже виконані роботи, вимагаючи відсоток від суми договору за розблокування платежів.
Слідчі органи вважають, що тодішній профільний міністр Герман Галущенко особисто лобіював запровадження мораторію на погашення боргів перед постачальниками держпідприємства, а його довірений юрист та неофіційний «радник» Ігор Миронюк координував збір нелегальних грошей. Зафіксовані факти свідчать, що одержаний тіньовий кеш фігуранти періодично звозили до офісного приміщення угруповання в районі Софійської площі у Києві.
За оцінками детективів, у період з 2021 по 2025 рік через кримінальну схему «Шлагбаум» було прокачано понад 112 мільйонів доларів.
Матеріали «плівок Міндіча»
Редакція отримала у своє розпорядження та верифікувала через два незалежні джерела конфіденційні аудіозаписи розмов Тимура Міндіча — підсанкційного комерсанта та одного з ключових фігурантів провадження «Мідас». Ці записи є частиною доказової бази СБ України та НАБУ і наразі досліджуються судом.
Згідно з цими перехопленнями, Олексій Кучеренко фігурував як діючий нардеп, через якого «смотрящий за Енергоатомом» Ігор Миронюк та тодішній директор із безпеки підприємства Дмитро Басов намагалися коригувати нормотворчий процес у Верховній Раді та здійснювати тиск на органи фінансового контролю.
Парламентар повністю заперечує ці факти, як і сам факт комунікації з підозрюваними. У судовому процесі захисник Дмитра Басова Віталій Наум спростував інформацію про отримання неправомірної вигоди його клієнтом. Адвокат Миронюка Олександр Готін назвав розслідування НАБУ «абстрактною вигадкою», де «відсутній склад злочину». Ексміністр енергетики Герман Галущенко під час засідання суду також заявив про свою повну невинуватість.
Один із ключових діалогів, зафіксованих правоохоронцями, відбувся 9 липня 2025 року між Миронюком та Басовим. Зустріч проходила у тіньовому офісі на території елітного житлового комплексу «Бульвар фонтанів» на вулиці Саперне Поле. Про це журналістам стало відомо від джерел, ознайомлених із матеріалами справи.
На цьому аудіозаписі фігуранти детально обговорюють план дій: як за допомогою народного обранця Кучеренка нівелювати загрозу для їхнього тіньового заробітку, яка виникла через нове рішення Кабміну. Раніше «Енергоатома» мав законне право затримувати розрахунки з контрагентами під час воєнного стану. Це, за версією детективів, і давало змогу Басову та Миронюку тримати підрядників у заручниках, вимагаючи гроші за підписання платіжок. Проте у червні 2025 року уряд скасував цей мораторій. Опинившись під загрозою зриву схеми «Шлагбаум», керівники оборудки почали шукати варіанти лобізму у стінах парламенту.
Журналісти наводять зміст цієї розмови:
Вже за два дні після цієї бесіди менеджмент «Енергоатому» офіційно заявив, що органи Державної виконавчої служби примусово зняли з рахунків компанії 126 мільйонів гривень. Того ж дня інформаційне агентство «Главком» оприлюднило дані, що сумарний обсяг боргів атомного гіганта перед приватним сектором досяг відмітки у 1,5–2 мільярди гривень.
Коментуючи ці факти для проєкту «Схеми», Кучеренко наголосив, що Миронюк і Басов ніколи не виходили з ним на зв’язок: «Точно не зверталися… Я не розумів, хто це до останнього моменту. Жодних прохань від них я не отримував. Відповідно, нічого на їхнє прохання не робив, не міг і не став би робити».
Він також додав: «Питання мораторію жодного разу не перебувало в полі зору ТСК, яку я очолював».
Розширене коло контактів у ТСК
Окрім керівника комісії, у матеріалах оперативних перехоплень фігурують імена ще двох народних депутатів, які входили до складу енергетичної ТСК. Ці відомості були публічно оголошені прокурором САП 12 листопада 2025 року під час судового засідання з обрання запобіжного заходу Дмитру Басову.
В іншому епізоді аудіозаписів Басов та Миронюк обговорювали можливість залучення народних депутатів Анни Скороход (депутатська група «За майбутнє») та Сергія Нагорняка (фракція «Слуга народу»).
«Я хочу, чтоб Скороход или Нагорняк написали депутатские. Запрос просто надо написать», — цитував слова Басова представник антикорупційної прокуратури у судовому процесі.
Анна Скороход у коментарі для медіа BBC News Україна заявила, що ні Миронюк, ні Басов жодного разу не контактували з нею з подібними пропозиціями, тому вона «абсолютно не розуміє контексту» озвученого в суді діалогу. Сергій Нагорняк у відповіді цьому ж виданню запевнив, що не мав уявлення про плани підсудних і жодних офіційних запитів у їхніх інтересах не відправляв.
Квартирна угода: Кучеренко та родина Цукерманів
Розслідувачі проєкту «Схеми» виявили ще одну лінію зв’язку Олексія Кучеренка з фігурантом розслідування «Мідас» — Олександром Цукерманом. У 2016 році народний депутат, маючи довіреність від своєї дружини, продав родині Цукерманів об’єкт елітної нерухомості.
Житло знаходиться за адресою: вулиця Євгена Чикаленка, будинок 19, у безпосередній близькості до Хрещатика. Згодом, уже за каденції Володимира Зеленського, саме у цих приміщеннях, за інформацією детективів НАБУ, учасники схеми розгорнули роботу конспіративного «бек-офісу», де здійснювався збір та розподіл необлікованої готівки для хабарів топпосадовцям.
Наразі весь цей майнового комплекс — включно з медичним центром DMC (який слідство і вважає «бек-офісом») та квартирою, викупленою у Кучеренка — перебуває під арештом у межах кримінального провадження «Мідас».
Журналісти з’ясували, що Олексій Кучеренко фактично проживав за цією адресою біля театру імені Лесі Українки з 1995 року і аж до моменту її відчуження у 2016-му. Юридично об’єкт належав його ексдружині Наталії Кучеренко (у дівоцтві — Щур).
Згідно з текстом договору купівлі-продажу від 15 листопада 2016 року, отриманого розслідувачами з нотаріальних реєстрів, Кучеренко особисто підписував документи про продаж квартири площею 374 кв. м за довіреністю дружини. Покупцем виступила Олена Цукерман, яка діяла за офіційною згодою свого чоловіка — Олександра Цукермана.
Фінансова вартість об’єкта за договором становила майже 9 мільйонів гривень (близько 340 тисяч доларів за тогочасним курсом), що дорівнювало орієнтовно 900 доларам за один квадратний метр.
Профільні експерти, опитані редакцією, наголошують, що вказана вартість є заниженою щонайменше вдвічі для цієї локації та історичної будівлі.
«На мою думку, для визначення орієнтовної вартості одного квадратного метра в цій локації в листопаді 2016 року можна брати орієнтир 1800 доларів. Тобто, ціна квартири, за моїми підрахунками, у 2016 році складала приблизно 673 тисячі доларів», — зазначив у коментарі «Схемам» експерт із нерухомості Євгеній Полунов.
Він також навів статистичні дані провідного столичного агентства нерухомості «Благовіст», згідно з якими середня ціна квадратного метра в аналогічних об’єктах у центрі Києва в листопаді 2016 року коливалася на рівні 2340 доларів. Відповідно, повна вартість такого житла мала б складати близько 875 тисяч доларів.
Таким чином, судячи з офіційних цифр у договорі, Олексій Кучеренко міг продати елітну нерухомість родині Цукерманів із дисконтом у понад 50%.
Позиція народного депутата
Після того як НАБУ оголосило перші підозри у справі «Мідас», а частина фігурантів виїхала за межі країни, Кучеренко у спілкуванні з пресою охарактеризував дії антикорупційного блоку як політичну атаку на вище керівництво держави.
«Як дуже досвідчена людина, констатую: все, що наробили, – інформаційна політична конструкція для тиску на найвище керівництво держави з метою чогось-то там. Чого? Поживемо, побачимо», — зазначав він у коментарі порталу Obozrevatel.
Пізніше в ефірі програми «Свобода.Live» на Радіо Свобода депутат категорично заперечував будь-які контакти з фігурантами розслідування.
«Якось мене Бог милував, я все своє життя намагався обходити таких талантів… Де вони, а де енергетика?», — стверджував тоді політик.
Під час прямого запиту від розслідувачів Олексій Кучеренко знову спростував знайомство з Дмитром Басовим, але визнав, що кілька разів перетинався з Ігорем Миронюком на спільних робочих нарадах у колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Будь-які кулуарні прохання чи лобізм з їхнього боку він відкинув.
Коли журналісти запитали його про продаж елітної квартири подружжю Цукерманів у 2016 році за вдвічі заниженою вартістю, Кучеренко відповів:
«Погана була ситуація на ринку. Катастрофа, ви знаєте, просто катастрофа. Ну, треба було краще продавати. Я безталанний продавець».
У наступній письмовій відповіді «Схемам» нардеп уточнив, що фінансові параметри угоди визначала безпосередньо колишня власниця нерухомості — його ексдружина, шлюб із якою було розірвано за чотири роки до цієї операції.
Він заперечив знайомство з Олександром Цукерманом, проте підтвердив факт зустрічі з його дружиною: «Я з нею пару раз спілкувався, бо я мав консультацію надавати, щоб не обдурили там», — зазначив Кучеренко, додавши, що безпосередньо процесом продажу займалися найняті ріелтори.
На пряме запитання журналістів про те, чи не вбачає він очевидного конфлікту інтересів між своїм статусом народного депутата, членством у профільному комітеті та головуванням у паливній ТСК з одного боку, та зафіксованими зв’язками з фігурантами справи «Мідас» з іншого, Кучеренко чіткої відповіді не надав. Замість цього він перейшов до образливих висловлювань на адресу представників преси.
У підсумку народний обранець в односторонньому порядку перервав інтерв’ю, заявивши: «Вибачте, ми на цьому розмову про енергетичні проблеми і атомні закінчимо. Дякую вам за увагу».