Українська політична та силова криза досягла точки абсурду й відкритої війни всіх проти всіх. Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який кількома днями раніше демонстративно подав заяву про відставку, назвавши це «політичним рішенням», вирішив влаштувати гучний акорд напослідок. У ранковому відеозверненні він заявив, що офіційно підписав та зареєстрував у ЄРДР підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.
За словами Кравченка, очільнику Національного антикорупційного бюро інкримінують нібито підроблення офіційних документів та історію з фіктивним усиновленням задля отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Окрім того, покидаючи крісло, генпрокурор анонсував другу підозру — особі, яка наближена до керівника САП Олександра Клименка (їй закидають вплив на суддів ВАКС, пропозицію хабарів та сприяння ухиленню від мобілізації).
Агонуючий очільник ОГП виступив із розложеною теорією змов, заявивши, що гучна спецоперація «Карфаген», у межах якої викрили мільйонні побори та мережу хабарників усередині самої прокуратури, насправді планувалася лише заради одного: отримати доступ до таємних матеріалів справ проти співробітників НАБУ і САП, скопіювати їх та зачистити сліди. Більше того, Кравченко намагається перекласти відповідальність на вище керівництво держави, стверджуючи, що президент Володимир Зеленський нібито «політично стримував» подібні рішення, а антикорупціонери пропонували йому імунітет в обмін на мовчання.
Реакція з Банкової не змусила себе чекати — президент Зеленський відреагував миттєво, закликавши Верховну Раду невідкладно та без зайвих розмов проголосувати за відставку одіозного прокурора: «У цього Генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини». Своєю чергою, у прес-службі НАБУ вже офіційно спростували слова Кравченка, наголосивши, що станом на ранок Семену Кривоносу жодних підозр не вручали, а заяви про нібито викрадення матеріалів справ із кабінетів ОГП є відвертою маніпуляцією та спробою зірвати розслідування.
Цей прощальний реверанс Кравченка оголює головне: замість правового очищення системи ми спостерігаємо панічну контратаку чиновників, яких притиснули до стіни антикорупційні органи. І скільки б паперових підозр не розсилали улесливі вчорашні керівники у відставці, спроба перетворити прокуратуру на щит від власних кримінальних проваджень виглядає як погано зрежисований фарс, де фінал для головного героя вже написаний.