Офшорна приватизація «Укрбуду»: як державний гігант дістався грузинському бізнесмену

У червні 2025 року державну будівельну компанію АТ «Укрбуд», відому численними корупційними скандалами, приватизувала офшорна структура, пов’язана з грузинським бізнесменом Давидом Бежуашвілі. Покупцем виступила Lurak Investments Ltd, зареєстрована в юрисдикції з обмеженим доступом до інформації про бенефіціарів. Фактичним переможцем аукціону стало ТОВ «Петро Ойл Енд Кемікалс», українська компанія Бежуашвілі, яка виграла з мінімальним відривом у 1 000 грн.

Єдиним конкурентом на аукціоні була маловідома фірма з річним доходом 37 тис. грн, що, за словами експертів Фонду держмайна, вказує на імітацію конкуренції. «Це не ринок, а вистава. Один учасник із офшорною підтримкою та зв’язками на вищому рівні, другий — технічна фірма без активів. Класична «договорнякова» схема», — зазначив анонімно екс-чиновник ФДМУ.

АТ «Укрбуд» — один із найбільших будівельних гігантів України, який десятиліттями виконував державні замовлення для Міноборони, ДСНС, Укрзалізниці. У 2015–2020 роках компанію контролював Максим Микитась, який із 2019 року перебуває під слідством НАБУ за розкрадання сотень мільйонів у схемах із Нацгвардією. Багато об’єктів «Укрбуду» залишаються недобудованими, а частина житла — під арештом як докази у справах.

Давид Бежуашвілі — екс-депутат парламенту Грузії, засновник Georgian Industrial Group, що інвестує в енергетику, логістику, ЗМІ та хімію. Його бізнес тісно пов’язаний із екс-президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі та певними українськими політиками. У 2023 році група Бежуашвілі вела переговори з оточенням двох ключових осіб в Офісі Президента, пропонуючи фінансування інфраструктури в обмін на активи, зокрема «Укрбуд». «На Банковій вважали його “токсичним активом”, але схема з “відмиванням” репутації та технічним аукціоном спрацювала», — коментує джерело з парламентського комітету з приватизації.

Угода викликає питання: ціна продажу склала 805 млн грн (≈ $20 млн), хоча ринкова оцінка нерухомого фонду — щонайменше 1,2 млрд грн, незавершеного будівництва — 350 млн грн, а борги реструктуризовано на 500 млн грн. У 2024 році «Укрбуд» виключили зі списку стратегічних об’єктів, заборонених до приватизації, під приводом оптимізації держбалансу після зустрічей із «інвесторами».

Інсайдери повідомляють, що незабаром на продаж виставлять ще дві будівельні структури, зокрема «Київміськбудмонтаж», пов’язану з Микитасем, із подібними сценаріями мінімальної конкуренції та участі офшорів.

Попри ризики для нацбезпеки та втрату контролю над стратегічними активами, влада уникає коментарів. В Офісі Президента угоду називають «кроком до демонополізації». Однак джерела в НАБУ зазначають, що приватизація вже привернула увагу детективів, які можуть розпочати розслідування за ст. 364 КК України (зловживання владою).

Приватизація «Укрбуду» стала лакмусовим папірцем для «великої приватизації» в Україні. Чи буде вона прозорою, чи стане інструментом перерозподілу власності між новими фаворитами, покаже час.