Кредит на $67 млн для ДТЕК: чи виправдане фінансування «зеленої» енергетики в умовах війни?

Консорціум українських банків — Ощадбанк, Укргазбанк і ПУМБ — надав компанії ДТЕК кредит у розмірі $67 млн для закупівлі систем накопичення енергії (BESS) із відновлюваних джерел. Про це повідомила PR-директорка ДТЕК Наталія Ємченко. У контексті війни та обмежених ресурсів новина викликала суспільну дискусію.

Про це повідомляє SPILNO.

Контекст: енергетична політика під час війни

Війна РФ проти України змінила глобальні енергетичні стратегії. Країни ЄС, як-от Франція та Бельгія, повертаються до атомної енергії, тоді як Україна активно розвиває відновлювані джерела. Системи накопичення енергії є важливими для стабільності енергомережі, особливо в умовах атак на інфраструктуру. Проте постає питання: чи доцільно спрямовувати значні кошти на проєкти приватної компанії під час воєнного стану, коли держава має критичні потреби?

Роль державних банків

Ощадбанк і Укргазбанк, що мають державну частку, створені для підтримки стратегічних секторів, зокрема оборонного. Фінансування проєкту ДТЕК за участю цих банків викликає запитання:

  • Які критерії визначення пріоритетів фінансування?
  • Як узгоджуються потреби оборони, відновлення інфраструктури та підтримка приватної «зеленої» енергетики?

Прозорість процесу ухвалення рішень є ключовою для довіри суспільства.

Кадрові зв’язки

Увагу привертає участь Юрія Каціона, заступника голови правління Ощадбанку та секретаря Ради консорціуму, який має досвід у структурах держуправління. Також Роза Тапанова, представниця наглядової ради Ощадбанку, відома роботою в держбанківському секторі та взаємодією з органами влади. Це підкреслює необхідність перевірки прозорості процедур у держбанках, особливо щодо великих проєктів із публічними коштами.

Публічний інтерес і баланс

Суспільство не заперечує важливість відновлюваної енергетики, але вимагає балансу в розподілі ресурсів. Чи достатньо фінансуються критичні напрями, як-от виробництво FPV-дронів чи ремонт військової техніки? Чи мають банки чіткі критерії оцінки суспільної корисності проєктів?

Висновки

Фінансування ДТЕК на $67 млн у період війни, коли армія та суспільство економлять ресурси, потребує публічного обґрунтування. Прозора енергетична політика, відкриті рішення та звітність держбанків є запорукою довіри. Українці мають право знати, куди спрямовуються кошти, хто отримує підтримку від імені держави та хто ухвалює такі рішення. НАЗК і правоохоронні органи повинні перевірити законність і доцільність цього проєкту, щоб виключити можливі зловживання.

superadmin

Recent Posts

Очільниця департаменту внутрішнього аудиту НБУ Олена Авраменко отримала майже 6 млн грн доходів за рік

Керівниця департаменту внутрішнього аудиту Нацбанку Олена Авраменко протягом 2025 року отримала майже 6 мільйонів гривень…

1 тиждень ago

Дмитро Козятинський оголосив безстрокову акцію протесту в столиці

Дев’ятий день поспіль. Площа Івана Франка, хвилина мовчання, виконання гімну, виголошення гасел. Захід за традицією…

1 тиждень ago

Співорганізатор заходу в Капітанівці Василь Гончарук фігурує у матеріалах щодо схем Комарницького

Особа, яка виступила співорганізатором демонстрації “Критично захищено” в Капітанівці, через власну компанію пов’язана в реєстрах…

1 тиждень ago

Очільник ТСЦ у Горішніх Плавнях Віталій Могила маскує статки за допомогою фіктивного розлучення

Керівник ТСЦ МВС №5348 у Горішніх Плавнях Віталій Могила останнім часом регулярно оновлює власний автопарк…

1 тиждень ago

Фіктивні відрядження за кордон: сторона захисту керівника апарату КМДА Загуменного блокує передачу справи до суду

Сторона захисту очільника апарату КМДА Дмитра Загуменного, якому інкримінують фальсифікацію офіційних запрошень для виїзду до…

2 тижні ago

Очільник Південного управління Держпраці Байдюк не вказує відомості про членів своєї сім’ї

Південне міжрегіональне управління Держпраці очолює неоднозначний посадовець Сергій Байдюк, який час від часу повертається на…

2 тижні ago