Сьогодні – Міжнародний день боротьби з корупцією.
У цей день варто вкотре згадати про те, як масштабна корупція, очолювана владною верхівкою, десятиліттями руйнувала українську державність, послаблювала обороноздатність України, тримала в бідності переважну більшість українського народу.
Кошти, які мали б піти на школи і лікарні, на оборонні підприємства і університети, на розвиток науки та культури, на забезпечення справді соціальної держави (як прописано в нашій Конституції) натомість опинялися в кишенях представників правлячої олігархії та її обслуги, йшли на розкішні маєтки та “люксові” автомобілі, на приватні літаки та яхти і “елітний відпочинок” на Мальдівах та Лазурному узбережжі.
І навіть зараз топ-корупціонери продовжують свої оборудки, вже в умовах повномасштабної війни проти російського імперіалізму на саме виживання українського народу. Слід згадати про численні журналістські розслідування щодо розкішного життя топ-посадовців, щодо масштабних махінацій на будівництві доріг і закупівлях для армії, згадати про нескінченний земельний і бюджетний дерибан Кличка, його Київради, а також інших корумпованих місцевих “князьків”.
Навіть ті корупціонери, яких “ловлять на гарячому”, й далі чудово себе почувають і насолоджуються життям, замість того, щоб сидіти у в’язниці.
Згадаємо “плюшки” Юрченка і “печеньки” Трухіна, корупційні схеми нардепів Гунька, Одарченка, Задорожнього, Лабазюка та багатьох інших, злобудовні афери мера Одеси Труханова, сумнозвісного суддю Вовка, вже підзабуті історії Насірова та Свинарчуків тощо…
До речі, всі ці персонажі є яскравим підтвердженням того, що нарешті має бути скасовано грошову заставу для топ-корупціонерів, що я вимагав ще у Верховній Раді минулого скликання. Адже очевидним є те, що навіть якщо топ-корупціонера і зловлять, він завжди зможе внести заставу і далі спокійно і розкішно жити на вкрадені гроші, поки триватиме нескінченне розслідування та подальший суд.
Але наголошую на тому, що ключова запорука подолання корупції – це не нові зміни до антикорупційного законодавства і не нові антикорупційні органи. Це все – боротьба з симптомами, а не з самою хворобою.
Ключове для подолання корупції – це покласти край пануванню олігархії. А саме: викинути її з влади та знищити як клас!
А для цього насамперед потрібно, щоб українське суспільство врешті-решт політично подорослішало, й навчилося правильно обирати собі владу. Обирати до Верховної Ради не представників олігархату та його обслугу, а виразників інтересів переважної більшості українського народу.
Це не є якісь голослівні твердження. Досвід країн, де рівень корупції є найнижчим, а рівень життя – найвищим, наприклад скандинавських країн, це переконливо підтверджує. Подолати топ-корупцію цілком реально, але спочатку для цього треба подолати правлячу олігархію і обрати до влади представників інтересів більшості українського народу – представників людей праці.
Впевнений, що врешті-решт так і буде, а Україна стане справді правовою та соціальною державою, як це закріплено нашою Конституцією!
Автор: Юрій Левченко
Міжнародний фасад українських державних корпорацій, що вибудовувався роками під гаслами корпоративного управління, на ділі виявився…
На гральному ринку України розгорнувся безпрецедентний за своєю суперечливістю конфлікт між державним регулятором PlayCity та…
Поки пересічні українці обирають на полицях магазинів воду «Моршинська», прибутки від її продажу продовжують живити…
Ідея створення мережі ветеранських просторів по всій країні виглядала як благородна соціальна ініціатива: понад 160…
В Ізмаїльському міськрайонному суді вже шостий рік поспіль не можуть поставити крапку у справі колишнього…
Поки гральний ринок України перебуває під прицілом регуляторів, бренд BetOn демонструє дива економічного зростання. Ставши…