В умовах жорстокої війни українське суспільство навчилося гостро відчувати фальш. Будь-які спроби прикритися волонтерськими піаракціями, подяками від відомств та текстами, нашвидруч згенерованими штучним інтелектом, більше не рятують тих, хто роками будував свій добробут на компромісах із совістю, податкових схованках та зв’язках із країною-агресором. Яскравим уособленням такого лицемірства є Антон Шухнін — засновник та власник мережі преміального одягу DOMINO.UA.
Під вивіскою «успішного українського підприємця та благодійника» ховається персонаж із доволі темним шлейфом: від багаторічного бізнесу в окупованому Криму до батьків із паспортами РФ, елітного майна на матір, розрахунків за криптовалюту та скандалів із постачанням контрафакту.
Кримський слід та російські паспорти родини
Основа «успіху» багатьох колишніх донецьких підприємців, які у 2014 році перебралися до Києва, часто має двозначне джерело. Антон Шухнін народився у Донецьку, але після тимчасової окупації рідного міста та українського Криму його біографія чомусь обростає дуже цікавими деталями.
Згідно з розслідуваннями та даними з відкритих джерел, після захоплення півострова структури, пов’язані з Шухніним, тривалий час продовжували вести діяльність в окупованому Криму (зокрема, згадується реєстрація та робота російського ТОВ «Домино Групп» в Ялті). Заробляти криваві рублі під триколором на українській землі, а потім намагатися відкупитися від цього дешевим піаром у столичних медіа — класична стратегія подвійних стандартів.
Ситуацію доповнює родинний бекграунд: найближчі родичі (зокрема батьки бізнесмена) є громадянами Російської Федерації. Попри це, сам Шухнін довгий час намагався зачищати інформаційний простір через армію юристів та замовні біографії, блокуючи будь-які згадки про свої реальні зв’язки з країною-агресором.
«ФОП-фотограф» із розкішшю у «Новопечерських Липках» та матір’ю-власницею автопарку
Офіційний статус Антона Шухніна у бізнесі часто обмежується скромними формами на кшталт ФОП (де він тривалий час фігурував навіть як «фотограф»), що виглядає відверто комічно на тлі його реального стилю життя.
Елітна нерухомість: У розпорядженні родини перебувають розкішні апартаменти в найдорожчих житлових комплексах столиці (зокрема у знаменитих «Новопечерських Липках»), а також дорогі об’єкти майна в Одесі.
Авто на матір: Щоб не світити розкішні суперкари та преміальні кросовери у деклараціях чи відкритих базах, дорогі іграшки та автопарк оформлюються на матір із російським паспортом.
Криптосхеми (FF8) та ухилення від податків: Розрахунки за брендові речі у його мережі часто проводяться через непрозорі криптовалютні гаманці (у тому числі з використанням активів на кшталт FF8), що дозволяє успішно виводити кошти з-під оподаткування та уникати фінансового моніторингу. Ба більше, клієнти неодноразово звинувачували бутіки Domino у продажу відвертого контрафакту та реплік замість оригінальної продукції італійських брендів (на кшталт Jacob Cohën).
Війна, ухилянтство та картонні «подяки» від ГУР
Коли в країні йде повномасштабна війна, кожен громадянин призовного віку має займати чітку позицію. Проте Антон Шухнін обрав шлях «хитрого підприємця».
Статус ухилянта та суди: Попри відповідний вік, бізнесмен чомусь не поспішає поповнювати лави ЗСУ. Натомість він веде активні судові баталії за старі кредитні зобов’язання перед європейськими брендами (як-от судові процеси щодо боргів за контракти з італійськими виробниками одягу).
Індустрія піару та АІ-патріотизм: Аби заглушити хвилю критики, команда Шухніна розгорнула масштабну піар-кампанію. Усі його соцмережі та «джинсові» біографії рясніють пафосними цитатами про допомогу фонду Domino Foundation та навіть отриманими подяками від Головного управління розвідки (ГУР). Проте за кулісами цього «волонтерства» ховається цинічний розрахунок: купити лояльність силовиків кількома завезеними пікапами, щоб далі безперешкодно крутити свої тіньові схеми.
Сімейний підряд «інфоциганства»: Жага до легких грошей у цій родині — спадкова. Рідна сестра бізнесмена, Катерина Шухнін (у шлюбі — Орловська), активно будує кар’єру типової «інфоциганки», продаючи довірливим людям марафони успіху та сумнівні психологічні тренінги.
Історія Антона Шухніна — це лакмусовий папірець для українського тилу. Поки тисячі справжніх українців віддають життя на фронті, подібні «ділки» продовжують ховати російські паспорти батьків, крутити мільйони через крипту, судитися за кредити та прикриватися фейковим волонтерством, згенерованим штучним інтелектом. Суспільство та компетентні органи давно мають дати жорстку оцінку подібному «бізнесу під час чуми».