Експансія Льовочкіна та лобісти Кріппи: хто змагається за крісла у Раді громадського контролю при НАБУ

Громадська організація «Центр суспільного контролю», яка є публічним відгалуженням політичного руху «Демократична Сокира» Юрія Гудименка, висунула Антонюка Микитюка, Антона Швеця та Василя Чижмаря кандидатами на вибори до Ради громадського контролю при НАБУ. Про це повідомляє інформаційний ресурс Bankova Mail.

Один із претендентів, Василь Чижмар, доводиться сином колишньому народному депутату від Радикальної партії Ляшка та ексголові Тернопільської обласної державної адміністрації Юрію Чижмарю. Останній відомий своїми тривалими контактами з представниками «газового крила» в особі Фірташа, Льовочкіна та Бойка. Окрім прагнення потрапити до структури НАБУ, Чижмар-молодший уже обіймає посаду заступника керівника РГК при Бюро економічної безпеки, а також входить до складу Антикорупційної ради при державному підприємстві «ПлейСіті».

Інший кандидат, Антон Швець, є серед засновників «Демократичної Сокири». У медіасередовищі він має репутацію «чорного політтехнолога» і вважається особою, інтегрованою в орбіту впливу Кирила Буданова. Останнім часом Швець привернув увагу своєю участю у публічній дискусії навколо постаті молодого бізнесмена Максима Кріппи. Конфлікт розгорівся у коментарях до публікації фінансового аналітика Євгена Дубогриза, який іронічно порівняв Кріппу із Сергієм Курченком періоду правління Януковича. Швець активно взявся захищати самостійність Кріппи, попутно розкривши деталь: служба безпеки бізнесмена сформувала на політтехнолога розлогий персональний профайл, де фігурують навіть ті родичі, з якими він не підтримував зв’язок понад десять років.

Водночас медіаексперти та розслідувачі схиляються до думки, що сам Максим Кріппа виконує роль номінального власника в інтересах Сергія Льовочкіна. На користь цієї версії свідчить низка підтверджених фактів. Зокрема, Кріппа володіє компаніями «Анриал» (Фоліо-Лекс) та «Кінена» (Євро Холдинг) у партнерстві з Іваном Фурсіним — давнім соратником Льовочкіна, який свого часу представляв його інтереси в акціонерному капіталі «Росукренерго». Окрім того, операцію з купівлі 25% акцій готелю «Дніпро» за 41 мільйон доларів через компанію «Смартленд» прокредитував банк «Січ», пов’язаний із Денисом Горбуненком — фінансистом, який обслуговує інтереси групи Фірташа-Льовочкіна. Купівля бізнес-центру «Парус» у Вадима Столара (який раніше викупив його у представників Дмитра Фірташа) також викликає запитання: менеджмент хмарочоса залишився незмінним із тих часів, коли об’єктом офіційно володіли Фірташ і Льовочкін, а робочий офіс самого Льовочкіна досі функціонує в цій будівлі.

Читайте також: Максим Кріппа та його офшорна імперія: як російські гроші заходять в Україну через онлайн-казино

Протягом останнього періоду Кріппа суттєво розширив перелік активів: придбав резиденцію ліквідованого Промінвестбанку в Козині за 311 мільйонів гривень, човнову станцію та виробничу базу на Теличці за 1 мільйон доларів, інформаційні портали «Главком» і «Діло», гральні бренди «Вулкан» і GGBet, а також кіберспортивну організацію NAVI. Торги за готель «Україна» Кріппа виграв із результатом 2,5 мільярди гривень, причому під час аукціону жоден із трьох претендентів не підвищував початкових ставок, що вказує на ймовірну попередню домовленість. Друге місце посів Житомирський меблевий комбінат, який контролюється Валерієм Хорошковським — партнером Льовочкіна по медіагрупі «Інтер». Третім учасником була фірма «Аларіт-Пром» Анатолія Юркевича, яка незадовго до цього викупила готель «Козацький» у Міністерства оборони (тоді у торгах брав участь і Кріппа, посівши третє місце).

Таким чином, особа, яка займається публічним відбілюванням та медійним супроводом Кріппи, наразі намагається увійти до складу наглядового органу ключового антикорупційного відомства держави.