Після гучних викриттів масштабних схем колишнього держсекретаря МЗС Олександра Банькова, пов’язаного із заволодінням 37 мільйонами гривень донорської допомоги, на поверхню почала спливати нова інформація про те, як українські дипломатичні установи за кордоном розпоряджалися мільярдними благодійними надходженнями.
Поверховий аналіз фінансових надходжень до Посольства України в Японії розкриває чимало темних плям. Зокрема, виникає безліч запитань щодо того, на які саме гуманітарні цілі були спрямовані 8,7 мільйона доларів, отримані у лютому 2022 року від президента японського гіганта Rakuten пана Хіроші Мікітані.
Окрім того, зафіксовані епізоди отримання готівки на початку повномасштабного вторгнення. Наприклад, лише за один день через касу чи рахунки проходили суми у розмірі 30 мільйонів єн (що на той момент становило близько 255,7 тисячі доларів). Де осіли ці кошти і чи звітувало посольство перед Кабміном та МЗС за інші транші — залишається загадкою.
Сам колишній посол України в Японії Сергій Корсунський в публічних інтерв’ю спочатку заявляв про 40 мільйонів доларів донатів, які пройшли через дипломатичну місію, а згодом цифра зросла вже до 50 мільйонів доларів.
Якби такі астрономічні суми дійсно надійшли за призначенням в Україну на потреби оборони чи гуманітарної допомоги, про це б гуділи всі загальнонаціональні ЗМІ. Проте навколо цих коштів панує підозріла тиша. Ба більше, після своєї відставки Сергій Корсунський з якихось причин вирішив залишитися в Японії, хоча за дипломатичним протоколом був зобов’язаний повернутися в Україну.
З огляду на те, що подібні схеми розкрадання вибудовувалися з перших днів великої війни, важко повірити, що посадовці, які розпоряджалися десятками мільйонів ніде не облікованих доларів, обмежилися лише дрібнішими епізодами.
Питання прозорості стосується не лише готівки та фіатних рахунків закордонних дипломатичних установ. Окремою сірою зоною залишаються благодійні внески у криптовалюті.
Зокрема, на офіційному криптогаманці Резервного криптовалютного фонду України, створеному спільно з українською криптобіржею KUNA (адреса гаманця: 357a3So9CbsNfBBgFYACGvxxS6tMaDoa1P), тривалий час «зависло» близько 10 біткоїнів. Виникає логічне запитання: невже в країні, яка воює, немає гострої потреби у використанні цих коштів? І найголовніше — хто і як насправді контролював рух цифрових активів із подібних благодійних гаманців?
Показовий кейс із комунальними закупівлями розгорнувся у Кривому Розі, де спроба Держаудитслужби зупинити сумнівний тендер…
Державне підприємство НАЕК «Енергоатом» вкотре продемонструвало віртуозне володіння навичками закритиці. 4 вересня компанія відзвітувала про…
Після того як Руслан Кравченко гучно подав заяву про відставку з посади генерального прокурора, власні…
Квітковий ринок України продовжує залишатися однією з найбільш тіньових галузей економіки. Як ми вже зазначали…
Фінансова піраміда під назвою «Вінекс трейд», яка викачувала гроші з довірливих громадян, остаточно стала предметом…
З 12 січня 2026 року державну установу «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ»…