Димна завіса для розпилу: як одіозні ділки використовують міф про «синхронність» НАБУ з дипломатією, аби врятувати награбоване

У медійному просторі регулярно з’являються конспірологічні наративи про те, що Національне антикорупційне бюро України начебто навмисно влаштовує гучні скандали та обшуки напередодні важливих міжнародних переговорів президента щодо миру. Мета таких вкидів, на думку експертів, — дискредитувати роботу антикорупційних органів та західних партнерів. Відомий журналіст-розслідувач Юрій Ніколов вирішив перевірити цей міф не за допомогою емоцій, а спираючись на хронологію та факти.

Методологія «двох питань»: як уникнути маніпуляцій

Щоб перевірка була максимально об’єктивною, Ніколов застосував простий, але ефективний методологічний прийом. Він попросив колегу окремо поставити штучному інтелекту два незалежні запитання:

1. Назвати ключові дати мирних переговорів щодо війни в Україні.

2. Окремо перерахувати головні спецоперації та обшуки НАБУ починаючи з 2022 року.

Лише після цього обидва переліки були зведені у дві паралельні колонки для ручного порівняння.

Такий підхід був обраний не випадково. Якби у штучного інтелекту запитали безпосередньо про те, які дії НАБУ були приурочені до переговорів, алгоритм міг би штучно «підтягнути» збіги та проігнорувати реальний контекст. Розділення питань дозволило отримати чисті дані.

Що показало зіставлення рік за роком?

Аналіз хронології повністю спростовує міф про будь-яку координацію дій НАБУ з дипломатичним треком:

• 2022 рік: Найгарячіший період весняних переговорів (зустрічі на українсько-білоруському кордоні, в Анталії та ключовий раунд у Стамбулі в березні) пройшов повністю без гучних операцій НАБУ. Єдина велика подія у зведенні того року припадає аж на 26 грудня (обшуки у справі «Великого будівництва»).

• 2023 рік: Став одним із найрезонансніших для антикорупційників (затримання Василя Лозинського, викриття голови Верховного Суду Всеволода Князєва тощо). Водночас у переговорному календарі того року не було жодних активних мирних переговорів.

• 2024 рік: Діяльність НАБУ (лютневі обшуки у Сергія Пашинського, серпневе викриття заступника міністра енергетики) знову не перетиналася з мінімальною кількістю дипломатичних подій (наприклад, Самітом миру в Бюргенштоку у червні).

• 2025–2026 роки: Навіть у періоди інтенсивної дипломатії (зустрічі в Ер-Ріяді, Джидді, Стамбулі, Женеві чи Абу-Дабі) операції НАБУ («Чисте місто», справа «Мідас», «Форест Гамп» тощо) часоково й логічно не збігалися з переговорами. Антикорупційний блок працював у своєму власному плановому режимі, зумовленому тривалими негласними слідчими діями та збором доказів, а не графіками міжнародних політиків.

Висновки розслідування

Дослідження виявило певні обмеження самого штучного інтелекту — наприклад, алгоритм не згадав деякі резонансні події та не включив найновіші дипломатичні контакти. Проте навіть наявні дані чітко демонструють: жодної причинно-наслідкової прив’язки чи синхронізації між роботою НАБУ та міжнародними мирними переговорами не існує.

Як зазначає Юрій Ніколов, спростовувати подібні «мислєвіруси» слід виключно за допомогою фактів і простої перевірки хронології, не піддаючись на маніпуляції політичних технологів.