Бурштинова мафія під прикриттям АМКУ: як ділки на чолі з Олегом Богельським вимивають мільйони з держбюджету через штучні аукціонні зговори

Державні аукціони з продажу спецдозволів на видобуток надрацінних ресурсів в Україні продовжують залишатися ареною для цинічних маніпуляцій, де мільйонні ставки на папері перетворюються на копійки для державного бюджету. Антимонопольний комітет України зафіксував залізобетонні докази масштабних антиконкурентних зговорів на торгах із продажу ліцензій на видобуток бурштину на Рівненщині. Головним диригентом цих схем виступає одіозний підприємець Олег Богельський, чия розгалужена мережа компаній-прокладок роками грабує державні надра.

Механіка «зливу» аукціону на прикладі бурштинової ділянки «Осов»

Класична схема розігрування державного ресурсу за заниженою ціною наочно демонструється на кейсі перспективної бурштинової ділянки «Осов» у Сарненському районі.

Абсурдний механізм маніпуляцій працює за чітким сценарієм:

Штучний зліт ціни: Стартова вартість ділянки надр складала 866,4 тис. грн. Під час відкритих торгів компанія ТОВ «Земресурсинвест» різко задерла ставку аж до 2,11 млн грн, формально здобувши перемогу в аукціоні. Її спаринг-партнер — ТОВ «Потенциал-Полесье» — зупинився на скромній позначці в 890 тис. грн.

Демонстративна відмова: Одразу після завершення торгів переможець («Земресурсинвест») нахабно відмовився підписувати фінальний протокол, за що компанію очікувано дискваліфікували.

Фінал зі знижкою в мільйони: За регламентом, право пільгового викупу автоматично перейшло до другого учасника («Потенциал-Полесье»). У результаті ділянка дісталася «своїй» фірмі за її початковою мінімальною ставкою — за 890 тисяч гривень. Держбюджет та громада через цей цирк недоотримали понад 1,22 млн грн.

Лише через кілька років АМКУ офіційно довів те, про що давно говорили експерти: обидві компанії діяли в попередній змові, імітуючи конкуренцію там, де її ніколи не було.

Один бенефіціар по обидва боки барикад: імперія Олега Богельського

Головною точкою перетину та справжнім ляльководом усіх цих «конкурентних» компаній є Олег Богельський. Його сліди чітко простежуються в цілій низці фірм, які монополізували бурштиновий ринок регіону:

ТОВ «Потенциал-Полесье» — контролюється Лесею Примушко та самим Олегом Богельським.

ТОВ «Земресурсинвест» — входила до топ-10 найбільших видобувачів бурштину країни (влаштувавши під собою 7 спецдозволів). Бенефіціарами значаться Ольга Рудьковська (мати ексміністра транспорту Миколи Рудьковського) та незмінний Олег Богельський.

ТОВ «Западкапиталинвест» та ТОВ «Экоцентрресурc» (де Богельському належить 51%) — на аукціонах ці структури використовували спільних довірених осіб для здійснення обов’язкових банківських платежів, що і стало ключовим доказом для АМКУ.

Ба більше, ділки активно залучають сімейні підряди. Зокрема, на початку 2026 року спецдозвіл на ще одну ласу ділянку на Рівненщині за 3,66 млн грн відхопило ТОВ «Агромехтрейд», яким володіє та керує рідний брат Олега Богельського — Ярослав Богельський.

Мізерні штрафи як дозвіл на подальший грабіж

Антимонопольний комітет зафіксував узгоджені дії угруповання Богельського одразу на кількох стратегічних аукціонах (зокрема щодо ділянок «Лановська», «Калюжна» та «Западная первая»). Проте реальна реакція держави виглядає насмішкою над законами: за ці масштабні зловживання компанії отримали сміховинні штрафи (наприклад, жалюгідні 408 тис. грн на дві фірми за три епізоди доведеної змови).

Завдяки круговій поруці та мізерним штрафам розгалужена мережа структур Богельського («БурПром», «Амбер Гальбин», «Западземресурс» тощо) продовжує контролювати левову частку промислового видобутку українського бурштину, залишаючи державну казначейську кишеню порожньою.