Неділя, 2 Лютого, 2025

Боголюбов Геннадій Борисович

Боголюбов Геннадій Борисович, бізнесмен, підприємець, меценат, президент Дніпровської єврейської громади.

Народився 20 січня 1962 року у місті Дніпродзержинськ (нині Кам’янське) Дніпропетровської області.

Згодом взяв себе юдейське ім’я Цві-Гірш.

За даними ЗМІ, має громадянство чотирьох країн: України, Кіпру, Ізраїлю та Великої Британії. При чому, у 2017 році Боголюбов відмовився від українського громадянства, але у 2019 році розпочав процес його поновлення. 25 червня 2019 року він отримав посвідку на проживання в Україні.

Освіта

У 1984 році закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут (нині – Придніпровська Державна академія будівництва та архітектури).

Кар’єра та бізнес

Трудовий шлях розпочав на посаді інженера-будівельником у тресті “Дніпровськпромбуд”, куди прийшов у 1984 році одразу після отримання диплома. У тресті пропрацював до 1988 року.

У 1990 році разом зі своїм другом Ігорем Коломойським почав займатися комерційною діяльністю, пов’язаною з продажем комп’ютерної техніки. Боголюбов та Коломойський закуповували оргтехніку в Москві, а їх друг Олексій Мартинов займався її збутом у Дніпрі.

Після розпаду СРСР Боголюбов повернувся в Дніпро та зайнявся імпортом різних товарів — від кросівок та спортивних костюмів до телефонів. На цьому етапі Боголюбова, Коломойського та Мартинова з’явився ще один партнер, син великого радянського підприємця Леонід Милославський. Кожному з партнерів належало по 25% у загальному бізнесі.

У 1991 році партнери зареєстрували фірму “Сентоза”. Щоб оплачувати імпортні товари, партнери налагодили експорт металопродукції. Згодом вони почали займатися імпортом нафтопродуктів та скуповувати об’єкти для їх зберігання та транспортування. Також вони зайнялися феросплавним напрямком: група постачала паливо на Орджонікідзевський ГЗК, отримуючи натомість марганцеву руду та відправляючи її на експорт.

Варто зазначити, що за словами Геннадія Корбана, кооператив “Сентоза” Боголюбов та Коломойський створили у 1986 році. Звідти й назва фірми.

Водночас у 1992 році, за пропозицією Сергія Тігіпка спільно з Ігорем Коломойським, Олексієм Мартиновим та Леонідом Милославським Боголюбов заснував ПриватБанк. Згодом їх фінансово-промислова група отримала неофіційну назву “Приват”. Юридично засновниками ЗАТ КБ “ПриватБанк” стали ТОВ “Віст”, ТОВ “Сентоза”, ТОВ “Сом” та ЗАТ “Приват-інтертрейдинг”.

Важливою віхою в бізнесі групи “ПриватБанк” став 1995 рік, коли Боголюбов з партнерами включилися у ваучерну приватизацію. Акумулювавши 1,2 млн сертифікатів (2,3% від їх загальної кількості), ПриватБанк почав купувати пакети акцій металургійних підприємств. Першим підприємством, чиї акції “Приват” отримав в обмін на сертифікати, став Дніпропетровський метизний завод. За допомогою ваучерів “Приват” увійшов у капітал та встановив операційний контроль над Нікопольським заводом феросплавів, Орджонікідзевським та Марганецьким ГЗК.

Пізніше Геннадій Боголюбов розповідав, що “Привату”, щоб продовжувати працювати, довелося домовлятися з тодішнім губернатором Дніпропетровської області Павлом Лазаренком. Так, у 1996 році на його водія, Леоніда Гадяцького, було переписано 16,7% ключової компанії “Привата” — “Сентоза Лтд”, 14% акцій фірми “Солм”, яка володіла третиною “ПриватБанку”, і як мінімум 1% “Приват-Інтертрейдінгу”.

У 1999—2003 роках структури “Привату” скупили на відкритому ринку близько 40% акцій “Укрнафти”.

Разом з тим Боголюбов починає розвивати бізнес й за межею України. Так, за даними ЗМІ, компанія Боголюбова Palmary Enterprises Ltd купила Consolidated Minerals – найбільше австралійське підприємство, яке видобуває марганцеву руду, і тепер він контролює близько 30% світового ринку феросплавів.

Також до 2013 року Боголюбов володів часткою медіахолдингу UMH group, яку продав Борису Ложкіну. У 2013 році UMH group було продано олігарху Сергію Курченку, якого ЗМІ називали “головним фінансистом” сім’ї Януковича.

18 грудня 2016 року ПриватБанк, 33,2525% акцій якого належало Боголюбову, було передано у державну власність. Тоді Національний банк України зафіксував серйозні проблеми із достатністю рівня капіталу, кредитним портфелем, виконанням нормативів установою. Після проведення стрес-тестування банку став зрозумілий масштаб проблем, який загрожував стійкості всієї банківської системи України. У лютому 2016 акціонери банку погодилися на трансформацію кредитного портфеля, в результаті якої потреба в капіталі банку мала б зменшитися, але не виконали її в повному обсязі.

У 2020 році Боголюбов звернувся до Господарського суду Києва з вимогами повернути акції, що належали йому до націоналізації “ПриватБанку”. 8 лютого 2021 року Господарський суд Києва задовольнив клопотання ПриватБанку та залишив без руху позов ексакціонер банку Геннадія Боголюбова. Причиною суд зазначив відсутність у позовній заяві всіх необхідних реквізитів.

Розслідування

У грудні 2017 року Високий суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського та Боголюбова на суму понад $2,5 млрд за позовом ПриватБанку проти своїх колишніх власників і керівників. Арешт було видано на підставі наданих суду детальних доказів, що Коломойський та Боголюбов вивели з банку $2 млрд завдяки незаконним операціям, а кошти переказувати на компанії, які їм таємно належали або перебували під їхнім контролем.

Також НАБУ підозрював колишній менеджмент “Укрнафти” у виведенні з компанії 13,3 млрд грн на користь групи “Приват”. 20 жовтня 2022 року Боголюбов у супроводі адвокатів приїздив до НАБУ у Київ, звинувачення проти Боголюбова по цій справі не висувалися, але незабаром паливний бізнес також було “тимчасово” націоналізовано. Офіційно це було зроблено через вторгнення країни-окупанта РФ на територію України та дію воєнного стану в країні.

У 2024 році Боголюбов виїхав за межі України та наразі проживає в Австрії. 9 липня 2024 року ДБР повідомили про підозру у незаконному переправленні осіб через кордон Боголюбову та прикордоннику, який сприяв виїзду.

Боголюбову також повідомлено підозру у незаконному заволодінні паспортом громадянина України, який перебував в Україні та країну не полишав.

Цікавим є той факт, що разом з Боголюбовим виїхала й колишня перша заступниця голови МЗС Еміне Джапарова, яка проживала разом з ним. При цьому, Боголюбов в інтерв’ю “Українській правді” наголосив, що Еміне не допомагала йому залишити Україну, як про це писали окремі ЗМІ.

Крім того, Боголюбов заявив, що не знає, чи повернеться він колись в Україну.

Статки

З 2007 року Боголюбов фігурує у різних рейтингах найбагатших людей України. У 2008 році Forbes оцінив статки бізнесмена у 4 мільярди доларів, що дозволило йому увійти у топ-300 найбагатших людей планети.

 У 2021 році за версією Forbes статки Боголюбова склали $1,7 млрд.

А у 2022-му, після повномасштабного вторгнення, вони, за оцінкою Forbes, зменшилися до 1 мільярда доларів.

Благодійність

Геннадій Боголюбов активно жертвує на благодійні проєкти та є широко визнаним меценатом. Створений Боголюбовим Фонд “Симха” допомагає євреям по всьому світі.

У березні 2007 року Боголюбов пожертвував $1 млн на купівлю молитовників для іудеїв-ашкеназі, які моляться біля Стіни Плачу в Єрусалимі.

У тому ж році Геннадій Боголюбов виступив спонсором реконструкції двотисячолітнього єрусалимського храму, який в Ізраїлі називають синагогою рабина Гетса. На храмі встановили пам’ятну табличку з написом “Синанога імені рабина Гетса відремонтована та оновлена завдяки Цві Гіршу (Геннадію) Боголюбову”, а на урочисте відкриття завітав президент Ізраїлю Шимон Перес.

Шимон Перес, Геннадій Боголюбов та Ігор КоломойськийШимон Перес, Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський

Також Боголюбов був одним зі спонсорів проєкту будівництва єврейського громадського центру “Менора” в Дніпропетровську. Урочисте відкриття “Менори” відбулося 17 жовтня 2012 року, цей комплекс є найбільшим у Європі.

Родина

Перша дружина: Олена Леонідівна Боголюбова, народилася 6 червня 1963 року. Пара розлучилася у 2009 році після того, як Боголюбов переїхав жити до Лондона, а Олена з дітьми відмовилася їхати з ним.

Донька: Катерина Геннадіївна Чернявська, народилася 4 вересня 1984 року. До початку повномасштабного вторгнення жила у Києві, займалася ювелірним бізнесом. У 2010 році вийшла заміж за колишнього чиновника, директора НСК “Олімпійський” Дмитра Чернявського.

Син: портал єврейської громади Дніпра у 2011 році опублікував привітання Боголюбову, в якому зазначалося, що він році одружився вдруге. Його обраницю звати Софія, і вона нібито народила йому сина.

Привітання на сайті єврейської громади Дніпра. Фото: djc.com.uaПривітання на сайті єврейської громади Дніпра. Фото: djc.com.ua

Цивільна дружина: Еміне Джапарова. Народилася 5 травня 1983 року.

Також у травні 2024 року ЗМІ повідомили, що колишня перша заступниця міністра закордонних справ і постійна представниця України при міжнародних організаціях у Відні Еміне Джапарова стала мамою. У неї народилася дочка від Геннадія Боголюбова. Від попереднього шлюбу в Еміне є ще двоє дітей.

Цікаві факти

Боголюбов майстер спорту з плавання. Звання отримав ще у юнацтві.

Боголюбов бере участь як ведучій у програмах, які виходять на Youtube-каналі “Менора”, який керує Сара Камінецька, донька головного рабина Дніпра та Дніпропетровської області Шмуеля Камінецького.

Схожі статті