Вищий антикорупційний суд ухвалив повторний виправдувальний вирок у резонансній справі щодо судді Тетяни Денисюк, яку слідство пов’язувало з колишнім народним депутатом-втікачем Олександром Онищенком. Це вже другий виправдувальний вердикт у цьому провадженні, адже попереднє аналогічне рішення 2021 року було скасоване апеляційною інстанцією.
Суть звинувачень: рішення на користь компанії Онищенка
Гучна історія бере початок у 2016 році під час розслідування масштабних розкрадань під час видобутку природного газу за договорами про спільну діяльність із державним підприємством «Укргазвидобування». Тоді Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) наклало арешт на паливо компанії «Карпатнадраінвест», яку контролював Олександр Онищенко.
Державне підприємство звернулося до суду із позовом про стягнення боргу з фірми, після чого «Карпатнадраінвест» подала зустрічний позов без сплати судового збору з вимогою повернути арештований газ.
Розглядаючи цю справу, суддя Тетяна Денисюк ухвалила рішення, яким:
зобов’язала держпідприємство віддати фірмі арештоване майно;
зменшила розмір пені на 40 мільйонів гривень;
відтермінувала виплату боргу державі на цілий рік.
Згодом апеляційний суд скасував це рішення як незаконне. Проте антикорупційні органи відкрили кримінальне провадження проти самої судді. За версією слідства, Денисюк свідомо створила умови для незаконного зняття арешту з майна фірми, причому директор компанії мав неформальні зв’язки з батьком та братом судді.
Чому суд повторно виправдав суддю?
Під час нового розгляду справи ВАКС дійшов висновку про необхідність виправдання Тетяни Денисюк, обґрунтувавши це такими аргументами:
Брак доказів: На думку суду, сторона обвинувачення побудувала свою позицію на припущеннях, а склад кримінального правопорушення доведено не було.
Відсутність тяжких наслідків: Суд зазначив, що ухвалене рішення було оперативно оскаржене та не набуло законної сили, тому реальних збитків чи тяжких наслідків для держави не настало.
Недоведеність зв’язків: Слідству нібито не вдалося зібрати переконливих доказів позапроцесуальних контактів судді або її прямої зацікавленості у діяльності компанії «Карпатнадраінвест».
Суддівська дискреція: Неналежне, на думку опонентів, обґрунтування зменшення пені та відстрочення виплати боргу колегія суддів кваліфікувала як питання судового розсуду, що саме по собі не свідчить про умисний злочин.
Справа викликала широкий суспільний резонанс і чергову хвилю дискусій щодо ефективності роботи антикорупційної вертикалі та відповідальності суддів за прийняття сумнівних рішень в інтересах одіозних олігархів.