Поки український фінансовий сектор перебуває під жорстким контролем регулятора, а правоохоронці декларують боротьбу з виведенням капіталу за кордон, у столиці розгортається новий масштабний скандал. Фінансово-промислові групи, підконтрольні колишнім чиновникам та одіозним бізнесменам, організували системний канал виведення сотень мільйонів гривень під виглядом фіктивного імпорту, використовуючи для цього кишенькові банки та підставні компанії.
Центральною ланкою схеми, за даними аналітиків та матеріалами звернень до БЕБ і САП, став банк «Український капітал», співвласниками якого є брати Астіони, а також конвертаційний хаб «Блек Аудит».
Рекордний штраф НБУ: регулятор накрив фінансову «дірку»
На початку серпня Національний банк України завдав відчутного удару по фінансовій установі, наклавши на банк «Український капітал» рекордний штраф у розмірі 42,5 мільйона гривень за критичні порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу.
-
Безконтрольний валютний транзит: Понад 2 мільйони гривень із загальної суми санкцій накладено саме за ігнорування перевірки документів під час здійснення ризикованих валютних операцій.
-
Неспівмірні збитки: Сума накладеного Нацбанком штрафу майже вдвічі перевищує весь офіційний річний прибуток банку, який за підсумками минулого року склав лише близько 23 млн грн.
За даними слідства, саме повне ігнорування банківським комплаєнсом первинних документів дозволило проводити трансакції на сотні мільйонів гривень без жодного фактичного ввезення товарів на територію України.
Анатомія схеми: від готівки чиновників до фантомного імпорту
Механізм, викритий у ході аналізу платіжних маршрутів, працював за чітко налагодженим алгоритмом:
Армія «підставних» та сайти-пустошки
Для реалізації махінацій використовувалася розгалужена мережа фіктивних підприємств, оформлених на підставних осіб («лосів») за адресами масової реєстрації.
Яскравим прикладом є ТОВ «Радугатойс» (яке згодом оперативно перейменовували на «Планета Речей» та «Кінгстаропт»). За документами це підприємство прокачало імпорту на суму не менше 800 мільйонів гривень. Водночас історія його власників вказує на тотальну фіктивність:
-
Перший власник: 21-річний житель села з Житомирщини Юрій Ярош, на якого загалом виявилося зареєстровано 17 різних компаній.
-
Наступний етап: Киянка Галина Оліфіренко, яка мешкала у гуртожитку та є дружиною колишнього працівника карного розшуку.
-
Фінальний «злив»: У травні 2023 року компанію переоформили на громадянина Узбекистану, який в Україні виявився номінальним «власником» ще близько 70 фірм.
Офіційний сайт компанії виявився звичайною бутафорією: без цін, каталогу товарів та контактів менеджерів. Юридична адреса фірми в Дніпрі є місцем масової реєстрації для понад 20 аналогічних фантомних структур. За такою ж схемою функціонували й інші задіяні підприємства, зокрема «Тріокомпані» та «Мегапобут».
Ексчиновники у тіні та мовчання силових структур
У медійному просторі та матеріалах аналітиків появу та функціонування схеми «Блек Аудит» безпосередньо пов’язують із колишніми високопосадовцями податкової та митної служб — Василем Сандулом та Євгеном Кулібабою.
Попри те, що НБУ вже застосував до банку «Український капітал» жорсткі фінансові санкції, а громадські організації направили офіційні звернення до БЕБ, СБУ та САП, інформація про офіційне відкриття кримінальних проваджень та вручення підозр організаторам конвертаційного хабу досі відсутня. Питання притягнення до відповідальності бенефіціарів схеми, які знекровлюють фінансову систему України під час війни, залишається відкритим.