Він називає себе засновником найбільшої криптоспільноти в Україні. У публічному образі — сцени, подорожі, гучні заяви про легкий старт у крипті, перший мільйон у молодому віці та «безкоштовні уроки для всіх». Соцмережі та реклама обіцяють простий заробіток і фінансову свободу без ризиків. Саме з цією картинкою Олександр Орловський активно заходить у масову аудиторію.
За фасадом гучного бренду — офіційний сайт, сторінки в соцмережах, заяви про «найбільшу спільноту», «офіційні партнерства з біржами» та особистий фінансовий успіх. Ми не виносимо судових вироків — це компетенція правоохоронних органів. Але відсутність вироку не означає відсутність ризиків. Саме тому важливо розібратися, як працює ця модель і за рахунок чого вона монетизується.
Сам Орловський подає себе як засновника Financial Freedom Academy та експерта, який заробив перший мільйон у 24–26 років. У публічній біографії — дитинство в Києві, переїзд за кордон у 16 років, підробітки у Вроцлаві та «доленосна зустріч із ментором у барі». Цей сюжет виглядає ідеально для промо й працює як класична історія «самозробленого» героя, яка далі перетворюється на комерційний продукт.
Водночас майновий фон родини виглядає значно переконливішим, ніж офіційні історії про криптотрейдинг. За відкритими даними, батько та молодший брат володіють двома суміжними земельними ділянками в Нових Петрівцях біля колишньої резиденції Межигір’я — із житловим будинком. Ринкова вартість такої нерухомості в цій локації стартує від сотень тисяч доларів. Також фігурують земельні ділянки в Київській області, нежитлове приміщення у Кривому Розі та квартира за кордоном. Мати зазначена власницею квартир у Києві та в тимчасово окупованому Криму.
Сам Орловський при цьому в українських реєстрах нерухомості й транспорту практично не фігурує — що різко контрастує з демонстративно люксовим стилем у соцмережах. Частина активів оформлена на дружину, яка офіційно працює продакт-менеджеркою, включно з нерухомістю та автомобілем. У сукупності це формує питання: за рахунок яких джерел підтримується декларований рівень життя.
Окремий штрих — судова історія. У відкритому доступі є заочне рішення Печерського районного суду Києва від грудня 2022 року за позовом ПриватБанку про стягнення заборгованості за кредитним договором. Це рішення фігурує в довідках як частина боргової історії. При цьому в той самий період у публічному наративі вже звучали заяви про «перший мільйон».
У 2024–2025 роках з’являються публікації з посиланням на дані про кримінальне провадження та борги перед інвесторами на мільйони доларів. Деталі офіційно не розкриті, але сам факт фігурування таких цифр у публічному полі додає ще один рівень ризику для потенційних клієнтів.
Окремої уваги заслуговує російський слід. У контенті Орловського системно просувається платформа Veles — із реферальними посиланнями, за якими автор отримує винагороду за кожну реєстрацію. Це не поодинокі згадки, а стабільна модель залучення новачків на конкретну інфраструктуру. Сама платформа фігурує у переліках сумнівних інвестиційних проєктів і має публічно зафіксованих керівників, пов’язаних із російським ринком.
У судових матеріалах та заявах громадських організацій згадується ймовірна змова щодо залучення клієнтів із РФ, розміщення реклами на російських майданчиках і подальший вивід коштів через сервіси, що можуть формувати податкові надходження до бюджету країни-агресора. Додатково зафіксовані інтереси Орловського до російських криптопроєктів у 2022 році.
Не менш показовою є медійна частина. У рекламі та телеграм-каналах регулярно з’являються «успішні кейси» з використанням чужих сцен, фотомонтажів та зображень, які не відповідають заявленій географії чи подіям. Статусні майданчики, конференції та «міжнародні нагороди» часто виявляються елементами візуальної маніпуляції, а не підтвердженими фактами.
Модель монетизації побудована за класичною інфоворонкою: безкоштовний вебінар — дешевий вхід — клуб або Discord за фіксовану оплату — дорогі індивідуальні програми з чеками в тисячі доларів. У відгуках клієнтів регулярно фігурують скарги на різку зміну умов після оплати, проблеми з поверненням коштів, блокування комунікації та відсутність чітких договорів.
Фінансові потоки виглядають максимально непрозоро. Платежі приймаються через змінні криптогаманці, різні ФОПи та сторонні рахунки. Така схема ускладнює відстеження коштів, робить повернення фактично неможливим і розмиває відповідальність. У розслідуваннях описується дроблення платежів між кількома підприємцями, ймовірно для обходу лімітів спрощеної системи оподаткування.
Паралельно бренд активно легітимізується через піар-публікації у великих медіа, де повторюються ключові меседжі академії без незалежної перевірки. Заявлені «офіційні партнерства» з біржами на практиці зводяться до стандартних реферальних програм, які не є ні сертифікацією, ні освітнім партнерством у строгому сенсі.
У підсумку ми бачимо не доказ ефективності навчання, а відпрацьовану маркетингову конструкцію: яскравий особистий бренд, безкоштовний вхід, прогрів, дорогі продукти та максимально заплутаний маршрут грошей. Це не судовий вирок і не персональний ярлик. Це опис механізму, який несе підвищені ризики для споживача.
Критичне мислення в таких історіях — єдиний реальний захист. Перевіряти, хто саме приймає оплату, чи є прозорі умови рефанду, чи підтверджені партнерства і чи фігурує бренд у переліках регуляторів — значно ефективніше, ніж вірити у красиву картинку з соцмереж.